Уряд Росії вирішив у найближчі два роки збільшити фінансування Всеросійського казачого товариства. Про це на початку жовтня написало видання «МБХ медиа» з посиланням на проєкт федерального бюджету на 2021 рік та плани на 2022-2023 роки. Це стосується зокрема й казацьких організацій, створених на території анексованого Криму.
Якщо у 2020-му російська влада видала казакам 62,8 мільйона рублів субсидій, то у 2021-му запланували 69,7 мільйона, а у 2022-му ‒ 71,4 мільйона рублів. Всеросійське казацьке товариство було створене в листопаді 2019 року указом президента Росії Володимира Путіна, до його складу увійшли 11 військових казацьких товариств. У списку основних цілей цієї організації значаться як збереження культурних традицій, так і участь «у вирішенні державних та муніципальних завдань». У багатьох містах казаків залучають до патрулювання вулиць і розгону протестів як приватні охоронні компанії. Про те, яку роль російські казаки відіграють на півострові, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
З останніх новин про російське казацтво в Криму: тиждень тому кримські ЗМІ повідомили, що в «Союз казацької молоді Росії» влилися представники анексованого Криму. З'їзд провели в форматі відеоконференції за участі представників усіх військових казацьких товариств Росії, йшлося про «культурне, духовно-моральне, патріотичне вихованні казачої молоді».
У січні 2019 року в ефірі радіо «Крым» отаман військового казачого товариства «Чорноморське казацьке військо» Антон Сироткін розповів про функції та завдання сучасного казацтва:
«Це в першу чергу вміння захистити свою батьківщину в будь-який момент. Це, безумовно, патріотичне виховання молоді та повернення традиційного укладу життя та культури. Починаючи з 1991 року, відродження казацтва триває найактивнішим чином, і Крим не став винятком. У 2014 році казаки природним чином задумалися про те, що робити далі: яким чином розвиватимемося, під яким началом? Було ухвалене рішення про те, що необхідно формувати своє військо, об'єднувати всі наявні у республіці громадські організації в одну структуру ‒ військове казацьке товариство... При цьому казацьке середовище намагалися розколоти, вводили в нього так званих ряджених заради дискредитації. З'являлися генерали, абсолютно незрозумілі форми. Сьогодні підхід зовсім інший, казаки активно очищаються від ряджених, і генералів вже немає».
Проросійський активіст із Криму, отаман громадської організації «Кримське казацтво» Сергій Акімов висловив Крим.Реалії думку, що справжні казаки ‒ вільні люди й не зобов'язані обслуговувати потреби держави.
Зараз до казацтва відносяться так: або ви йдете на військову службу, до реєстру, або ви просто «ряджені»Сергій Акімов
– Я б погодився з паном Сироткіним в усьому, окрім одного: сьогодні у нас і так є кому захищати батьківщину ‒ це армія, поліція та воєнізовані структури. Казаки мають більше займатися культурою, розвитком і всім, що належить до козацьких традицій. Якщо порівнювати періоди до і після 2014 року, то при Україні казаки були набагато згуртованішими, тоді були зареєстровані 42 організації. На кінець 2018 року їх було вже 127, але це не означає, що казаків стало більше. Зараз до казацтва відносяться так: або ви йдете на військову службу, до реєстру, або ви просто «ряджені». У Криму вже все переплуталося, причому чистокровних казаків тут одиниці. Десь три чверті тих, хто був казаком при Україні, познімали форму й не показують себе. На Покрова ‒ найбільше казаче свято ‒ у нас ніде нічого не проводили. Зібралися п'ять-шість осіб, не більше.
За оцінкою Сергія Акімова, так звані ряджені казаки нікуди не поділися, і з них складається принаймні половина російського казацтва.
Казачі патрулі в Криму ‒ це явне порушення законуСергій Акімов
– Сироткін говорить саме за реєстрове казацтво, але у громадських організацій свої правила і закони. Тому генерали та генералісимуси нікуди не поділися, просто за ці п'ять років багато старійшин померли. Що стосується створення «Союзу казачої молоді Росії» ‒ це рух, навіть не громадська організація. Мабуть, таким чином хочуть відзвітувати за роботу, щоб отримати якісь гроші. Це показуха. Назвали цифру у 20 тисяч учасників ‒ це нереально, навіть якщо брати всіх підряд. Мене більше хвилюють казачі патрулі в Криму ‒ це явне порушення закону. Вони навіть не дружинники. На допомогу таким патрулям зазвичай дають поліцейського, і це їх прикриває, але якщо щось трапиться, якщо казаки щось зроблять під час затримання, то сядуть, як звичайні громадяни. Згідно із законом вони ніхто. Якщо ж громадські активісти, які не реєстрові виходять кудись ‒ у влади відразу запитання.
Окрім того, Сергій Акімов переконаний, що казаки не повинні застосовувати нагайки проти цивільних ‒ як деякі з них це робили під час протестів у Росії.
Російський історик Борис Соколов розповідає, як розвивалося казацтво упродовж декількох століть.
‒ Казаки з'явилися у 16-му столітті на Дону, на Запорізькій Січі. Це були люди, які тікали від феодальної залежності у гирла річок Чорного моря і створювали там свої вільні громади. Потім від донських відмежувалися волзькі казаки, які воювали з Астраханським і Казанським ханством. Коли вони були анексовані Росією, казаки продовжували грабувати і татарських, і російських купців. У результаті їх відіслали завойовувати для царя Сибір, а причорноморських ‒ на війну з турками, з татарами. Відповідно, казаки годувалися в основному видобутком і ніякого господарства до 17-го століття не вели. У 18-му столітті вони стали осідати, потім Кримське ханство приєднали до Росії, і запорожців переселили на Кубань, де вони воювали з горянами. Загалом, це були такі нерегулярні війська. Уже в 19-му столітті казаки були анахронізмом, а в Громадянську війну після 1917 року стали таким собі субетносом.
Борис Соколов нагадує, що в 1920-х роках більшовики провели «розказачення», позбавивши казаків пільг і привілеїв і скасувавши як стан.
‒ Частина з них у результаті емігрували, але більшість залишилися на батьківщині. У 1936 році в Червоній армії стали відроджувати казачі частини, а «білі» емігранти в Другу світову виступили на стороні Третього Рейху. При відступі німці використовували їх для боротьби з партизанами в тилу. Після того як союзники видали їх СРСР, отаманів стратили, інших відправили в табори. З іншого боку, ці люди ніколи не були радянськими громадянами, тому звинувачувати їх у державній зраді досить складно. Безумовно, вони були союзниками німців. У 2014 році Росія реанімувала казацтво під час анексії Криму та війни на Донбасі ‒ і це не етнічні казаки, як і не нащадки історичних козаків. Мені здається, це штучне явище, ближче до якогось шоу. Казаків завжди використовували для воєн із прикордонними народами. З ким вони зараз збираються воювати в Криму? Навряд чи з Туреччиною.
Українська правозахисниця, керівниця Центру громадських свобод Олександра Матвійчук вважає, що сучасне казацтво допомагає Росії в мілітаризації анексованого Криму.
Казаки зіграли помітну роль у мілітаризації та інформаційній війні, яка ведеться Кремлем в останні рокиОлександра Матвійчук
– Казаки зіграли помітну роль у мілітаризації та інформаційній війні, яка ведеться Кремлем в останні роки. У ЗМІ їм створювали героїчний образ захисників, при цьому всіляко підкреслювалася багатовікова історія козацтва ‒ до якої насправді ці люди не мають ніякого стосунку. Особисто я розслідую участь так званих казаків у військових злочинах і злочинах проти людяності, які були зафіксовані міжнародними правозахисними організаціями у 2014 році. Їх діяльність у Криму та на Донбасі вимагає окремого вивчення, і відомості про низку епізодів вже передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. В цілому ж казацтво для Росії ‒ один з інструментів мілітаризації Кримського півострова. Адже це не тільки розбудова військової інфраструктури, але й мілітаризація свідомості. У казаків у цьому своя роль.
На думку Олександри Матвійчук, за допомогою звернення до традицій козацтва Росія переконує частину кримського населення, яка поверхово знає історію, у правильності своїх дій на півострові та необхідності подальшого нарощування військової потужності.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
