Доступність посилання

ТОП новини

Неаполь – столиця Кримської Скіфії


Історико-археологічний музей-заповідник «Неаполь Скіфський»

Сімферополь розташований у надзвичайно зручному місці, здавна населеному людьми. На території міста розташована Чокурча – стоянка неандертальців, а сучасна кримська столиця виросла з об'єднання із Ак-Мечеттю – резиденцією спадкоємця кримського хана. Ну а в античності на цьому місці височіли будови Неаполя – головного міста Кримської Скіфії.​

У III столітті до н. е. Велику Скіфію, грізну противницю персів і македонців, спіткала якась катастрофа – кліматична або екологічна. Величезні простори сучасної степової України обезлюдніли, а скіфське населення зосередилося у трьох районах: Нижньому Придніпров'ї, Нижньому Дунаї та в Криму. Саме на півострові виникла «варварська держава», популярно звана Кримською Скіфією.

Петровські скелі, Сімферополь. На їхній вершині і розташований Неаполь Скіфський
Петровські скелі, Сімферополь. На їхній вершині і розташований Неаполь Скіфський

Всупереч очікуванням, пізні скіфи не занепали – навпаки, вони вступили у полосу розквіту. Значна частина населення, переважно багатша, осіла в містах і зайнялася торгівлею. Бідніші маси продовжили кочувати в степах.

Перша столиця нової Скіфії розташовувалася за 3,5 км на північ від вершини гори Ак-Кая над нинішнім Білогірськом – звідти було легко контролювати перехрестя торгових шляхів з Херсонеса на Боспор і між таврами на півдні та сарматами на півночі. Місто там існувало з кінця IV по I ст. до н. е., а потім ще на 3 століття перетворилася на маленьку фортецю. Можливо, саме тут розташовувалася ставка скіфського царя Агара, куди у 309 році до н.е. втік боспорський царевич Перісад після поразки його батька Сатира в громадянській війні.

У 270-і та двічі у 250-і рр. до н. е. фортеця переживала пожежі, але швидко відновлювалася із ще більш потужним укріпленнями, зведеними, швидше за все, грецькими майстрами.

Скіфські загони з'являлися біля стін самого Херсонеса – і жителі міста звернулися за допомогою до сарматів

Зміцнілі скіфи почали натиск на захід – на розташовані на Тарханкутському півострові херсонеські землі. Скіфські загони з'являлися біля стін самого Херсонеса – і жителі міста звернулися за допомогою до сарматів. Історик Поліен передає, що на прохання греків сарматська цариця Амага разом зі 120 добірними воїнами, на трьох конях кожен, за добу подолала понад 1200 стадій (близько 200 км) і, раптово з'явившись у ставки скіфів, вбила царя. Потім вона передала владу його синові, наказавши жити із Херсонесом у мирі. Сталося це на рубежі III і II століть до н. е. і, ймовірно, стало причиною перенесення скіфської столиці у глиб країни.

Залишки стіни і реконструйована вежа Неаполя Скіфського
Залишки стіни і реконструйована вежа Неаполя Скіфського

Крім того, виникають і власне скіфські фортеці, відомі нам за грецькими іменами Дандака і Напіт – всі у родючих долинах річок Південно-Західного Криму. Фортеця Ак-Кая продовжила своє існування, але її укріплення з цього моменту починають занепадати. Більш того, в наступні 75 років (до третьої чверті II ст. до н. е.) городище пережило ще дві пожежі.

Нове місто – звідси і його грецька назва Неаполь – було зведене у 170-х – 150-х рр. до н. е. на скелях у нинішнього Сімферополя, де вже років 20-30 існувало невелике селище з укріплених садиб. У центрі його стояв мегарон – видовжена будівля у грецькому стилі, що виконувала функції як житлового будинку вождя, так і місця зборів.

Місце головної брами Неаполя Скіфського
Місце головної брами Неаполя Скіфського

Першим правителем в Неаполі був Аргот, син Іданта. У 170-ті – 150-ті рр. до н. е. він був одружений на Камассарії (доньці боспорського царя Спартока V і матері майбутнього царя Перісада IV), що свідчить про тісний союз двох держав. Аргот залишив по 60 дочок і синів, один з яких (хоча і необов'язково), Скілур, близько 130 року до н. е. успадкував царську владу.

Саме за Скілура Неаполь досяг свого розквіту, зайнявши площу 20 га

Приблизно у тому ж 130 році до н. е. селище, вже оточене стіною, з якоїсь причини (міжусобиця?) згоріло. І ось тоді-то грецькі майстри, в тому числі з Ольвії, приступили до зведення повноцінної царської фортеці. Саме за Скілура Неаполь досяг свого розквіту, зайнявши площу 20 га. Столиця перебувала на трикутному плато, яке з двох сторін захищали обриви, а з третьої – масивна стіна. У нижній частині вона була складена з величезних валунів, з'єднаних цементом, а у верхній – з необпаленої цегли. Стіни були укріплені квадратними вежами.

Залишки будинків, що входили до т.зв. Південного палацу. На передньому плані в тіні - залишки мавзолею Аргота
Залишки будинків, що входили до т.зв. Південного палацу. На передньому плані в тіні - залишки мавзолею Аргота

Відразу за головними воротами розташовувалася гробниця-вівтар Аргота, а далі – т.зв. Південний палац, ймовірно – резиденція царів. Далі знаходився оточений стіною двір, в якому від первісного селища залишився мегарон. Навколо двору тіснилися будинки знаті, криті черепицею і розписані фресками, і господарські споруди, наприклад, виноробня. У будинках були знайдені статуетки і написи грецькою мовою – позначився потужний культурний вплив сусідів. Нечисленні будинки простолюдинів представляли собою напівземлянки, а більша частина території залишилася незабудованою – у фортеці мало вистачати місця для укриття кінських табунів.

Цар поширив свій вплив на північно-західне Причорномор'я і підпорядкував собі Ольвію

За Скілура Кримська Скіфія досягла зеніту. Цар поширив свій вплив на північно-західне Причорномор'я і підпорядкував собі Ольвію, в якій карбувалися його монети. У скіфів навіть з'явився свій флот на чолі з Посидеєм для боротьби із чорноморськими піратами. Скілур побудував ще низку фортець, зокрема Палакій на річці Булганак і Хабеї на північ від Неаполя – всього ж у Скіфії налічувалися десятки укріплених і сотні неукріплених поселень. Можливо, царю вдалося навіть ненадовго приєднати скіфські землі у Нижньому Придніпров'ї.

Відновлений фундамент головного мегарона Неаполя Скіфського
Відновлений фундамент головного мегарона Неаполя Скіфського

Скілур підтримував союз із Боспором (його дочка Сенамотіс вийшла заміж за знатного боспорянина Геракліда) і довів Херсонес до межі загибелі. Протягом II століття до н. е. велика частина грецьких садиб там була або повністю зруйнована, або захоплена. Міста Калос Лімен (у нинішнього Чорноморського) і Керкінітида (Євпаторія) були перетворені греками на фортеці, але і це допомогло ненадовго.

У самій середині II століття до н. е. Калос Лімен був узятий штурмом, але не знищений, а навіть навпаки, укріплений скіфами. Керкінітида ж, швидше за все між 140 і 120 рр. до н. е., була повністю залишена своїми мешканцями, які переселилися до Херсонесу, не чекаючи війни.

Розкопана зернова яма Неаполя Скіфського
Розкопана зернова яма Неаполя Скіфського

Скілур помер у 114-113 рр. до н. е. Його син і наступник Палак улаштував у західній вежі біля головних воріт пишний мавзолей у грецькому стилі. Покійного нарядили в одяг з білої тканини, розшитої золотими бляшками, в могилу опустили списи, мечі, панцир і позолочений шолом. У мавзолеї поховали також дружину царя і близько 80 його родичів.

Однак спроба продовжити політику батька коштувала Палаку царства. Спроба захопити сам Херсонес призвела до втручання могутньої Понтійської імперії. В ході Діофантових воєн бл. 110-107 рр. до н. е. цар двічі зазнав поразки, а його столиця двічі опинялася в руках ворога. Ця драматична історія відома нам в деталях, а повністю прочитати її ви можете на сайті Крим.Реалії.

У першій половині I століття до н. е. місто зазнало дві пожежі – боролося за незалежність від Понту?

Наступні півстоліття переможена Кримська Скіфія входила до складу Понту. На престолі у цей час продовжували сидіти скіфи, але у повному сенсі царями вони вже не були – швидше намісниками Понтійського владики Мітрідата VI Євпатора. В цей час перебудовується і столиця. Південний палац був зруйнований під час Діофантових воєн, відновлений лише мегарон – резиденція намісника? За воротами Неаполя тепер знаходилася велика площа, навколо якої розташовувалося кілька багатих будинків. З'явився у місті і т.зв. грецький квартал. У першій половині I століття до н. е. місто зазнало дві пожежі – боролося за незалежність від Понту? Для цього періоду характерна хаотична забудова Неаполя невеликими будівлями.

У 63 році до н.е. Мітрідат, програвши війну Римській імперії, наклав на себе руки. Кримська Скіфія стала вільною, але період цей тривав близько 80 років. Цікаво, що весь цей час мегарон колишнього Південного палацу був покинутий. Замість цього у декількох сотнях метрів на північний захід був зведений «аристократичний квартал» або Північний палац, центром якого стали два однакових мегарони, розділених огорожею. Трохи були відновлені стіни.

Залишки ритуального басейну (укриті сучасним дахом)
Залишки ритуального басейну (укриті сучасним дахом)

На початку 20-х рр. вже нашої ери боспорські війська взяли штурмом Неаполь, щоб посадити на престол ставленика Пантікапея – царя Ходарза, син Омпсалака. Після цього майже всі будівлі міста прийшли у запустіння – по суті, крім Північного палацу і стіни, більше нічого тут не було. У I столітті життя у більшості пізньоскіфських поселень на схід від Неаполя переривається, а відроджується, і то далеко не скрізь, лише століття потому.

Останнє піднесення Кримської Скіфії відноситься до другої половини I століття

До цього часу відноситься серйозна зміна культури скіфів під сарматським впливом (а таврської – під скіфським, так що місцеві автори назвали обидва народи «тавроскіфами»). Сталися зміни і в економіці. Якщо раніше рядові скіфи займалися, в основному, скотарством, а знать – транзитною торгівлею, то тепер все більшу роль стало грати землеробство. Зберігає своє виняткове значення і Усть-Альмінське городище (Дандака?) – як найважливіший порт держави. Там виявлені товари не тільки з ближнього зарубіжжя, а й з Китаю!

Залишки виноробні Неаполя Скіфського
Залишки виноробні Неаполя Скіфського

Останнє піднесення Кримської Скіфії відноситься до другої половини I століття. У 62-63 році скіфи востаннє взяли в облогу Херсонес. Але тепер місто знаходилося під римським протекторатом, тож незабаром на виручку прибула військова експедиція Тиберія Плавтія Сільвана. Римляни розгромили скіфів і спалили кілька їхніх міст – цій темі слід було б присвятити окрему статтю. Скориставшись нагодою, сармати спустошили Північно-Західний Крим, так що скіфський ареал стиснувся до передгір'їв.

Вся територія Кримської Скіфії стала залежною, якщо не взагалі частиною Боспорського царства

Потім настало охолодження у скіфо-боспорських стосунках. Подробиці нам невідомі, але як мінімум чотири рази: у 90-і рр., у 123 році, у 150-і рр. і, нарешті, у 193 році, – між ними спалахували війни. Хоча вони велися зі змінним успіхом, скіфи, в кінцевому підсумку, зазнали повної поразки. Ймовірно, у третій війні був захоплений і Неаполь, його ворота зруйновані, а одна з громадських будівель перетворена на казарму завойовників. Вся територія Кримської Скіфії стала залежною, якщо не взагалі частиною Боспорського царства. Стіни столиці прийшли у повну непридатність, тож останні півстоліття свого існування Неаполь провів в якості неукріпленого землеробського селища. Боспорський намісник у Північному палаці контролював доставку зібраного в регіоні зерна і винограду до себе на батьківщину.

Піч для випалу кераміки
Піч для випалу кераміки

Кінець Неаполя і всієї Кримської Скіфії трапився в одну мить – між 218 і 225 роком, коли місто було без труднощів захоплене під час короткого рейду кочових алан, всі його споруди зруйновані, а жителі перебиті (в одній з ям знайшлося відразу 42 відокремлених від тіл проломлених черепа). Решта поселень були захоплені готами, які вторглися на півострів у 251 році. Вцілілі скіфи і таври досить швидко асимілювалися серед нових господарів Кримських гір і передгір'їв – алан і готів.

P. S. Квадратна вежа, що стала візитною карткою Неаполя, лише стилізована під скіфські укріплення. В реальності – це новотвір 1980-х років.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG