На тлі масових протестів та затримань, 23 вересня, у Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка. Вперше, в історії сучасної Білорусі, церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості та не транслювалася по державному телебаченню.
Одразу після цього, низка країн світу заявили про нелегітимність інавгурації та самого Лукашенка, як президента:
- ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності.
- У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі.
- МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує.
- Подібні заяви зробили Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Данія, Франція, Норвегія, Швеція.
- Щодо України, то міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму твіттері заявив, що проведена таємно інавгурація Олександра Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави.
Що насправді, в переводі з дипломатичної мови, означає заява очільника українського МЗС? Як така позиція відобразиться на стосунках Києва та Мінська та чи вплине це на українську економіку і безпеку?
На ці питання в ефірі Радіо Свобода відповіли політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда та дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.) Роман Безсмертний.
Київ-Мінськ: політика
Заява міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби у твітері була більше спрямована не на «внутрішнього споживача», а на світову спільноту, зокрема – на Європу. Україна, так би мовити, казала західним державам: «дивіться, ми з вами», вважає політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда. Показовим у цій ситуації є і те, що майданчиком для такого повідомлення Україна обрала соціальну мережу – твіттер, каже експерт.
«У сучасній системі комунікацій, твіттер – це головний канал комунікації між західними політиками і повідомлення Дмитра Кулеби, безумовно, прочитали в усіх європейських столицях. Це сигнал світу. Це сигнал іншим країнам світу про те, що ми з вами, проте, економіка – це окремо», – говорить Магда.
З таким твердженням погоджується і дипломат, надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Білорусь (2010-2011рр.) Роман Безсмертний.
Позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламентРоман Безсмертний
«Очевидно, що використаний канал (твіттер-ред.) свідчить про те, що це сигнал більше для європейців, для європейських країн, країн світу, щоб стати в ряд з тими країнами, які поділяють цю позицію (про невизнання інавгурації – ред.) Але треба розуміти, що подібну позицію від імені української держави можуть давати два інститути – президент і парламент. Очевидно і те, що міністр закордонних справ ніколи сам таку думку не висловлює. Це думка, яка відповідає позиції політичного керівництва країни. Хотілося б так думати», – каже Безсмертний.
Безсмертний звертає увагу на те, що за понад 20 років Україна лише один раз заявила, що визнає вибори президента у Білорусі. Це було у 1994 році. Усі інші рази, Україна відмовчувалася, тому навіть така заява з боку очільника МЗС є досить вагомою, з політичної точки зору і за нею можуть послідувати відповідні дії. Як приклад таких дій, Безсмертний наводить обшук автомобіля українського посла в Білорусі.
Обидва експерти зазначають, що у житті пересічних українців, котрі наприклад, відвідують родичів у Білорусі, від таких політичних заяв нічого не зміниться.
Зараз, доля Білорусі, в першу чергу, залежить від того як скоординують свої дії Київ, Варшава та Вільнюс. Київ, у цій ситуації, міг би взяти на себе роль координатора.Роман Безсмертний
«Була дана просто політична оцінка події, яка відбулася. Треба розрізняти, скажімо, політичну оцінку, консульські стосунки, права громадян, економічну співпрацю та бізнес Це абсолютно різні сфери», – говорить Безсмертний
-
Київ-Мінськ: безпека
Україна та Білорусь мають 1084 кілометри спільного кордону. У разі якщо події у Білорусі завершаться союзом з Росією, в Україні з'явиться оголена лінія фронту довжиною у тисячу кілометрів, говорить Роман Безсмертний.
«Зараз, доля Білорусі, в першу чергу, залежить від того як скоординують свої дії Київ, Варшава та Вільнюс. Мало хто уявляє, наскільки ситуація в Білоруси залежить від цих трьох столиць. І, власне, Київ у цій ситуації міг би взяти на себе роль координатора з претензією на лідерство у центральній Європі. Я вже не кажу про те, що це би прискорило та гармонізувало рух Києва до НАТО та ЄС. Мені здається, що цих речей наше керівництво не розуміє», – каже Безсмертний
На переконання Безсмертного, усе залежить від тактики та стратегії Києва. Проте, зазначає Магда, існують припущення, що пасивність Києва зумовлена бажанням української влади, попри будь-що, зберегти Мінськ у якості майданчика для тристоронньої-контактної групи.
Київ-Мінськ: економіка
Білорусь посідає 11-у сходинку серед країн світу, куди Україна експортує свої товари. Протягом 2019 року Україна експортувала до Білорусі товарів на 1,5 мільярдів доларів. Частка аграрного експорту з України до Білорусі становить 39%.
З Білорусі Україна імпортує пальне, будматеріали, добрива, продукти харчування, товари легкої промисловості та побутової хімії.
Повірте, Росія не буде забороняти білорусам возити до України згущенку. Скоріше, це будуть стратегічно-важливі матеріали і товари подвійного призначенняЄвген Магда
Проте, кажуть експерти, товарообіг між Україною та Білоруссю поступово зменшується і, за останні три роки, він упав втричі. Крім того, Білорусь, з економічної точки зору, більше залежить від України, аніж Україна від Білорусі.
«Структура українського ринку побудована так, що навіть у самій вразливій його частині, як то світлі паливно-мастильні матеріали, при невеликому маневрі українського уряду, Україна компенсує цю проблему. В якісь мірі це буде навіть корисно, зокрема – у боротьбі з контрабандою. А якщо подивитися на товарообіг та його стратегічну складову між Мінськом-Києвом, Мінськом-Варшавою, та Мінськом-Вільнюсом, то при правильній компенсаторній політиці до цих держав з боку Європи, питання з Білоруссю можна вирішити в лічені тижні», – каже Роман Безсмертний.
Проте, якщо Росія, таки, остаточно поглине Білорусь, то це, значною мірою, може відобразитися і на економіці України і, як наслідок, на її безпеці, зазначає Євген Магда.
«Росія буде здійснювати економічній аншлюз, заходячи на білоруські підпріємства, котрі мають налагоджені контакти з Україною. Білорусь продає до України, в загальних цифрах, вдвічі більше аніж отримує з України, тому ми для них вигідні. Україна після Росії, друга країна за обсягами білоруського експорту. Це ставить питання: по якій сфері, у двохсторонніх відносинах між Україною та Білоруссю буде бити Росія. Повірте, Росія не буде забороняти білорусам возити до України згущенку. Скоріше, це будуть стратегічно-важливі матеріали і товари подвійного призначення», – каже Євген Магда.
