Держсекретар США Ентоні Блінкен в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував принципові для Сполучених Штатів питання щодо дій Росії на геополітичній арені.
«Перше і найголовніше – права українського народу, його суверенітет, цілісність території, демократія в Україні. Друге важливе питання – це глобальні принципи, які діють далеко за межами України. Йдеться, зокрема, про те, що підхід, згідно з яким країни мають якісь сфери впливу, мав відійти в минуле після Другої світової війни. Ми не приймаємо такий підхід», – наголосив керівник американської дипломатії.
Блінкен додав, що ці принципи стосуються усього світу. Якщо дозволяти Кремлю порушувати їх – це стане сигналом не лише для Росії, але й для інших країн, що «правила не мають значення», наголосив він.
«Це – шлях до міжнародної системи, яка розвалиться, це рецепт не для співпраці, а для конфлікту. Це – поганий рецепт, проти якого ми виступаємо», – наголосив держсекретар США.
В останні тижні Україна і її західні союзники заявляли про небачене з 2014 року нарощування військової присутності Росії біля східних кордонів України, а також в анексованому Криму, в Чорному та Азовському морях.
Москва заявляла, що пересування російської армії по території Росії (до якої вона зараховує і український Крим) не повинно викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.
22 квітня Міноборони Росії провело в окупованому Криму «міжвидові навчання», на які прибув голова російського військового відомства Сергій Шойгу. Він також заявив про завершення військових навчань у Південному і Західному військових округах Росії і відведення російських військ у місця їхньої постійної дислокації.
Міністерство оборони Росії 23 квітня заявило, що почало перекидати війська, задіяні в навчаннях на півдні Росії і в окупованому Криму, в пункти постійної дислокації.
Українська розвідка наразі фіксує часткове відведення російських військ із території Криму.
Напередодні після зустрічі з Блінкеном президент України Володимир Зеленський погодився з тим, що загроза з боку Росії залишається реальною, і вона відвела лише близько трьох із половиною тисяч військових з окупованого Криму.
Видання The New York Times напередодні з посиланням на дані представника Міноборони США повідомляло, що Росія відвела всього кілька тисяч своїх військових від кордону з Україною. За цими даними, близько 80 тисяч російських військових досі залишаються біля українського кордону. Це найбільша кількість від часу анексії Криму в 2014 році.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
