Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров назвав «прямими погрозами» і «ультиматумом» заяви заступника голови російського уряду Криму Георгія Мурадова про «болісні наслідки» для учасників «Кримської платформи». Про це він сказав у коментарі для Крим.Реалії.
«Шантаж Росії не вдався, і велика кількість учасників «Кримської платформи» підтвердила свій приїзд. Тепер пішли такі брутальні, прямі погрози. Це вже не шантаж, це вже ультиматум. Ближче до 23 серпня, я думаю, що в хід піде важка артилерія у вигляді посадових осіб Росії високого рангу», – сказав він.
Чубаров також заперечив Мурадову з приводу того, що учасники «Кримської платформи» «мають намір поставити під сумнів територіальну цілісність Російської Федерації».
«Погроза Мурадова абсурдна і по суті, тому що ніхто не має наміру ставити під сумнів територіальну цілісність Росії щодо Криму – в цивілізованому світі просто ніхто не визнає спроби незаконної анексії Криму», – зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу.
Раніше заступник голови підконтрольного Кремлю уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив російським ЗМІ, що на учасників «Кримської платформи» можуть чекати «болісні наслідки». На його думку, такими заходами могли б стати «накладення арешту на активи» і «заборона на в'їзд на територію Росії».
За інформацією міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, станом на 11 серпня 38 країн підтвердили свою участь у «Кримській платформі».
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
