Національний лідер кримських татар, депутат Верховної Ради України Мустафа Джемілєв як член депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Індонезія цього тижня зустрівся з представниками делегації парламенту цієї країни і висловив надію на приєднання Індонезії до міжнародного майданчика з питання деокупації Криму.
Як повідомляється на сторінці Джемілєва у Facebook, під час зустрічі він порушив питання переслідування й захисту прав кримських татар і ситуації в анексованому Криму.
«Щороку ООН ухвалює резолюції з вимогами дотримуватися прав людини на окупованих територіях, але Росія продовжує окупацію. Наша боротьба триватиме, але ми хочемо звільнення своєї території мирним, дипломатичним шляхом. Міністерство закордонних справ України створило Кримську платформу, що займатиметься питанням деокупації Криму. Цю ініціативу вже підтримали США, Велика Британія, Туреччина. Сподіваюся, що Індонезія також до неї приєднається і буде активним учасником цієї платформи», – зазначив Джемілєв.
Нагадаємо, 29 жовтня Україна презентувала партнерам в Європейському союзі і НАТО «Кримську платформу» – нову міжнародну ініціативу, що має сприяти деокупації півострова.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з міністром Європи і закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріаном запросив Францію взяти активну участь у роботі «Кримської платформи».
Раніше заступник генерального секретаря – політичний директор Європейської служби зовнішньої діяльності Енріке Мора повідомив, що Євросоюз повністю підтримує ідею України створити платформу з деокупації Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.