Доступність посилання

ТОП новини

Еколог: Видобуток токсичного піску в Керчі може призвести до екологічної катастрофи


Видобуток піску в Керчі, 26 вересня 2018 року

Видобуток піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища в Керчі, де зберігалися токсичні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат», може призвести до екологічної катастрофи. Таку думку 3 жовтня в ефірі Радіо Крим.Реалії висловила кримський еколог Маргарита Литвиненко.

«Особливо слід звернути увагу на такі речовини, як хром і миш'як. Звичайно ж, це буде екологічна катастрофа, якщо цей пісок використовується зараз у будівництві. На дитячі майданчики його везуть, як стверджують місцеві жителі. Можливо, міський пляж уже влітку 2016 року був небезпечний для відпочивальників. Екологи та гідробіологи відразу сказали, що, якщо токсичний пісок у великих кількостях потрапить у море, це може призвести до екологічної катастрофи», – говорить Литвиненко.

За її словами, шкідливі речовини можуть впливати на здоров'я людей і спричинити смерть живності.

«Це смерть морської живності, зміна складу морської води поблизу цього місця, це шкода здоров'ю людей. Тільки аналізи покажуть, якщо вони дійсно добре проведені, наскільки токсичні речовини впливатимуть на організм», – додала вона.

1 лютого 2018 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що Київ відстежує наслідки широкомасштабного видобутку токсичного піску з дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища, де зберігалися отруйні відходи підприємства «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». За заявою українського міністерства, видобуток піску загрожує навколишньому середовищу Керченського півострова і Чорного моря, а також «створює надзвичайну ситуацію і загрожує здоров'ю людей».

У травні 2017 року підконтрольна Кремлю Керченська міжрайонна природоохоронна прокуратура, підконтрольна Кремлю, заборонила видобувати пісок із дамби Нижньо-Чурбаського хвостосховища.

2016 року в мережі з'явилося відео, на якому Нижньо-Чурбаське сховище відходів має вигляд розритого кар'єру, і видно, як важка техніка видобуває і вивозить звідти пісок.

Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року і призначалося для збору отруйних відходів збагачення руд Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, зараз використовується російською владою Криму. Скидання пульпи до хвостосховища припинили 1994 року разом із роботою Камиш-Бурунського залізорудного комбінату, проте зараз отруйні відходи використовують для будівництва Керченського мосту й цивільного будівництва. Площа ділянки, де відбувається видобуток, становить 64 288 квадратних метрів (довжина – 860 метрів, ширина – 75 метрів).

XS
SM
MD
LG