Доступність посилання

ТОП новини

Кримська платформа займеться проблематикою екологічних наслідків – МЗС України


Проблематика екологічних наслідків анексії Криму буде у фокусі уваги нового міжнародного майданчика з деокупації Криму – Кримської платформи. Про це повідомляє МЗС України в Міжнародний день з попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів 6 листопада.

«Уже сьомий рік триває збройна агресія Росії на Донбасі й тимчасова окупація Криму. Тому ми тримаємо це питання на порядку денному міжнародних організацій, а також закликаємо держави до практичної реалізації положень міжнародних норм у цій сфері», – йдеться у повідомленні.

З ініціативи України в 2016 та 2017 роках роках було ухвалено дві резолюції Асамблеї ООН щодо навколишнього середовища, а саме – «Захист навколишнього середовища в районах, уражених збройними конфліктами» та «Пом'якшення й обмеження забруднення навколишнього середовища в районах, уражених збройними конфліктами і тероризмом», які значна кількість делегацій і неурядових організацій вважають рамковими в цій сфері.

Повідомляється, що Україна активно долучається до розробки Комісією ООН з міжнародного права принципів захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами.

У Києві в травні 2021 року планують міжнародний саміт з деокупації Криму. Зацікавленість в участі висловили у низці країн, серед яких – Туреччина, США і країни Балтії, також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG