Правовий радник Громадського центру правосуддя Юлія Лісова повідомила, що подала позов до Європейського суду з прав людини проти України через «затягування розгляду справ щодо оскарження двох рішень Кабінету міністрів України», які стосувалися тимчасового припинення в'їзду-виїзду з анексованого Криму.
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Одеської обласної організації Комітету виборців України, правозахисниця раніше оскаржила дві постанови українського Кабміну від 14 березня 2020 року і від 8 серпня 2020 року.
«Запроваджені обмеження Громадський центр правосуддя вважає дискримінаційними. Так, під час карантину не було обмежень щодо переміщення всередині країни між різними областями, а також – повернення громадян України в Україну з інших держав, в тому числі Російської Федерації. Зате кримчани – громадяни України – не могли переміщатися з Криму навіть у найближчі області. Запроваджуючи зазначені обмеження, Кабінет міністрів України не навів жодних посилань на будь-які дослідження епідеміологічної обстановки в Криму, що дозволяють обґрунтовано сказати, що Крим необхідно ізолювати», – йдеться в повідомленні.
Як сказано в повідомленні, «надані КМУ копії документів, що лягли в основу ухваленого рішення, дозволили зробити висновок про те, що не були дотримані законні процедури ухвалення рішення – узгодження і пояснювальна записка складені «задніми числами» після офіційного запуску дії розпорядження».
Зазначається, що станом на момент подачі скарги в ЄСПЛ ці дві справи досі не були розглянуті в українських судах.
В обох справах представники Кабміну заявляли клопотання про припинення провадження у зв'язку з тим, що заборони вже не діють. Громадський центр правосуддя і Лісова наполягають на продовженні розгляду, оскільки, незважаючи на закінчення строку дії оскаржених розпоряджень уряду, дуже важливо все ж таки отримати оцінку суду їх правомірності.
«Це дозволить використовувати висновки суду як орієнтири в подальшому. Також, у разі визнання рішень уряду незаконними, постраждалі від цих рішень зможуть спиратися на такі висновки для стягнення збитків», – вважають правозахисники.
У березні 2020 року, згідно з рішенням Кабміну України, пункти пропуску на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю були закриті через ситуацію з коронавірусом. Українські прикордонники пропускали громадян, які їдуть виключно з гуманітарними цілями. Також у серпні 2020 року було запроваджено обмеження на виїзд і в'їзд до Криму.
Наразі українські прикордонники пропускають громадян України до Криму без обмежень. Однак при поверненні з території півострова необхідно здавати ПЛР або експрес-тест на COVID-19, або проходити самоізоляцію.
Російський уряд раніше також запровадив правила в'їзду/виїзду з Криму: громадяни України, які не зареєстровані на півострові, можуть потрапити в Крим лише якщо там живуть їхні дружина або чоловік, батьки, діти, усиновлені або усиновителі, опікуни чи піклувальники.
Також існують обмеження і на виїзд з території півострова: за час пандемії виїхати з Криму можна тільки один раз. Виняток діє тільки для тих кримчан, у яких на території материкової України живуть близькі родичі. В такому випадку громадяни можуть багаторазово виїжджати з Криму.
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
