Перше засідання в рамках розгляду апеляції на вирок засудженому за держзраду ексдепутату Верховної Ради АРК Василю Ганишу, що мало відбутися в лютому, перенесли на 15 квітня.
Про це Крим.Реалії повідомив адвокат Ганиша Андрій Руденко.
За його словами, засідання мало відбутися 11 лютого 2021 року в Київському апеляційному суді, проте Василь Ганиш не з'явився до суду. Причину, через яку ексдепутат не прибув на засідання, адвокат не уточнив.
На початку грудня 2020 року Руденко повідомляв, що Верховний суд України в касації скасував вирок засудженому за держзраду ексдепутату Верховної Ради АРК Василю Ганишу і направив кримінальне провадження проти нього на новий апеляційний розгляд.
До цього Богунський районний суд Житомира звільнив від покарання засудженого до 12 років ув'язнення за держзраду ексдепутата Верховної Ради АРК Василя Ганиша.
Ще 19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна. Київський апеляційний суд 30 січня 2020 року залишив чинним вирок суду попередньої інстанції.
1 липня 2020 року Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про затримання Ганиша. До цього він перебував під домашнім арештом.
Суд вирішив, що ексдепутат 11 квітня 2014 року брав участь у голосуванні за російську «Конституцію Криму» і висувався на виборах до міськради Феодосії, які проводилися 14 вересня 2014 року за російським законодавством. Суддівська колегія вирішила, що таким чином Ганиш сприяв підривній діяльності Росії в Криму і вчинив державну зраду. Точно так само дії Ганиша оцінювала прокуратура.
Сам ексдепутат називає себе єдиним депутатом, який проголосував проти проведення «референдуму про приєднання Криму до Росії». Він каже, що не голосував за російську «Конституцію Криму», і в день її ухвалення прийшов до парламента для особистої зустрічі з міністром соціальної політики. Ганиш підтверджує, що балотувався на російських виборах до міськради. Але каже, що робив це на прохання місцевого меджлісу, щоб «відтягнути» голоси у кандидата від Компартії.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
