У Росії Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону завершив судове слідство у справі другої сімферопольської групи Хізб-ут-Тахрір у підгрупі Ремзі Бекірова, Різи Ізетова, Шабана Умерова, Фархада Базарова та Раїма Айвазова. Про це повідомив адвокат Едем Семедляєв.
«Один із захисників Назім Шейхмамбетов на слуханні оголосив клопотання про проведення повторної лінгвістико-релігієзнавчої експертизи, оскільки незалежні фахівці визнали слідчу перевірку неспроможною. Суд вважав таку заяву передчасною, але також зазначив, що вважає процедуру такою, що відповідає законодавству РФ. Крім того, відбувся допит самих підсудних. Усі вони розповіли у своїх свідченнях, що не мають стосунку до тероризму та не планували захоплення влади в Росії. Фарход Базаров відмовився свідчити зовсім, посилаючись на презумпцію невинуватості», – повідомили у громадянському об'єднанні «Кримська солідарність».
Стадію дебатів заплановано на 17 січня 2022 року, на них першим виступить державний обвинувач.
Очікується, що 18 та 19 січня свою позицію озвучать захист і підсудні.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели у Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 особи. 27 та 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів. Він закликав до їх негайного звільнення із СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «здивування».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
