У Казахстані 6 січня продовжуються зіткнення протестувальників та силовиків біля будівлі адміністрації Алмати. Про це повідомив кореспондент Тимур Єрмашев в ефірі каналу "Настоящее время", створеному Радіо Свобода за участю "Голосу Америки".
«У нас другу ніч у місті тривають погром, розграбували крупні торговельні центри, магазини побутової комп’ютерної техніки і взагалі, все, що становить цінність, було розграбоване в Алмати. Особливо постраждали банкомати. Взагалі в місті зараз велика проблема з готівкою, а якщо готівка і є, то купити практично нічого не можна, тому що всі магазини закриті», – розповів він.
За його словами, до обіду 6 січня була інформація, що силовики відбили будівлю державної адміністрації, проте вона не підтвердилася.
«Коли ми туди приїхали, ми зрозуміли, що ця інформація не відповідає дійсності Будівля горить, вона сильно постраждала, а на площі все ще є протестувальники. Також горить будівля резиденції президента і… адміністративна будівля, де розташовані кілька телеканалів, а також одна з найбільших газет», – сказав Єрмашев.
Масові протести в Казахстані: вибухи, сльозогінний газ, захоплення будівель (фотогалерея)
Він назвав атмосферу в Алмати «дуже напруженою», зазначивши, що протягом дня знімальна група не помітила в місті жодного військового чи поліцейського. Через відсутність інтернету журналістам не вдалося отримати свіжу інформацію про постраждалих. Напередодні президент країни Касим-Жомарт Токаєв заявляв про 500 постраждалих.
Єрмашев розповів, що напередодні вночі в Казахстані кілька годин працював інтернет, і, судячи з моніторингу соцмереж, жителі незадоволені новинами про введення військ країн ОДКБ.
«Кажуть, що це рівносильно інтервенції, це каже про слабкість влади. Такі настрої. З того, що я чув від людей: що борт російських силовиків сів на військовому аеродромі під Алмати і навіть була інформація, що ці війська підходили до площі Республіки, намагаючись відбити адміністративні будівлі, але зазнали поразки. Наскільки мені відомо від людей, які живуть у тому районі», – додав він.
За даними місцевих журналістів, протести тривають також у кількох інших провінційних містах. Натомість у столиці Нур-Султані, як повідомив Даурен Хаїргельдін, ситуація спокійна, багато військових. При цьому проблема з інтернетом наявна й тут: жителі не можуть розрахуватися в магазинах картками через відсутність безготівкового розрахунку.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.
Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.