У Криму пересохла річка Сарису, що текла через місто Білогірськ, повідомляє кореспондент Крим.Реалії, який побував на місці.
За його інформацією, річище річки повністю висохло, в ньому не залишилося навіть залишкової води.
«Добре знаю цю річку. У 1990 році саме біля цієї річки поруч із Білогірськом кримські татари розбили свої намети і почали будувати один з найбільших масивів компактного проживання кримських татар, який і отримав назву, співзвучну назві річки – Сари-Су, що перекладається, як «жовта вода». Будь-якою бачив цю річку – і повноводною, і маловодною, але не пригадую, щоб вона висихала, що називається наглухо. Це ще одне свідчення посилення проблеми вододефіциту в Криму. Надії на зимові опади не виправдалися», – сказав Крим.Реалії активіст громадського руху «Вільний Крим» із Білогірського району Решад Меметов.
Протяжність річки Сарису – 28 км. Поблизу села Яблучне (Білогірський район) проходить траса «Таврида», під час будівництва якої довелося змінити річище цієї річки. Заради безпеки траси будівельники змінили ділянку злиття двох річок. Для Сарису спорудили штучний бетонний напрямок протяжністю трохи менше ніж кілометр. Роботи проведені влітку 2018 року.
З середини жовтня 2020 року в Білогірському районі запроваджено подачу води за графіком. Перед цим з Білогірського і Тайганського водосховищ викачали майже всю воду для забезпечення Сімферополя, а річка Біюк-Карасу пересохла. За весь посушливий період у Білогірському районі не було пробурено жодної свердловини, водночас нові свердловини бурять на Бештерек-Зуйському водозаборі і будують звідти трубопровід до Сімферополя.
Наприкінці червня 2020 року річки Біюк-Карасу і Танасу в Білогірському районі Криму через посуху перетворилися на струмки. Обидві річки беруть свій початок на найбільшому гірському плато в Криму – Карабі-Яйлі. У Білогірську Танасу впадає в Біюк-Карасу. Наприкінці вересня минулого року, повністю висохла річка Танасу – права притока річки Біюк-Карасу. Також у селі Кірпічному Білогірського району вперше за багато років повністю висох ставок, який служив водопоєм для худоби і місцем риболовлі для місцевих жителів.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
