Представники українських правозахисних організацій у середу 7 квітня в Києві під час зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович розповіли про порушення і переслідуваннях в анексованому Криму. Про це повідомляє «Кримська правозахисна група».
Зокрема, голова правління КПГ Ольга Скрипник звернула увагу на проблему «позбавлення волі громадян України в Криму з політичних мотивів».
«Після останнього «обміну» в 2019 році, коли були звільнені 11 в'язнів Кремля, окупаційні органи Росії в Криму позбавили волі щонайменше 33 громадянина України», – розповіла Ольга Скрипник.
Також правозахисниця звернула увагу на справи проти Галини Довгополої із Севастополя і фрілансера Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Владислава Єсипенка.
«Під час зустрічі правозахисники обговорили й інші порушення прав людини в Криму, законодавчі ініціативи в сфері перехідного правосуддя і подолання наслідків збройного конфлікту, а також важливість пошуку моніторингових механізмів ситуації в окупованому Криму», – додали в «Кримській правозахисній групі».
У зустрічі з Дунею Міятович також брали участь представники Центру прав людини, Центру громадянських свобод, УГСПЛ, «Крим SOS», Харківської правозахисної групи.
У березні 2020 року президент ПАРЄ Рік Дамс повідомив, що хоче організувати візит комісара з прав людини Ради Європи Дуні Міятович до анексованого Криму.
26 лютого 2020 року в МЗС України повідомили, що Дуня Міятович зможе відвідати Крим з моніторингом після того, як буде чітко визначено формат цього візиту за участі України.
Востаннє тодішній комісар РЄ з прав людини Нільс Муйжніекс відвідував анексований Крим у вересні 2014 року. У своєму звіті за результатами візиту він також констатував, що російська влада півострова тисне на кримських татар, ЗМІ та правозахисників. Він також висловив побоювання, що Крим перетвориться «на велику сіру зону в центрі Європи, де діє механізм захисту прав людини».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
