Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар провела онлайн-зустріч із Верховним комісаром ООН з прав людини Мішель Бачелет, під час якої детально розповіла про ситуацію з порушенням прав в анексованому Криму, а також про забезпечення водою жителів півострова.
Про це повідомляє пресслужба українського відомства.
«Пані Верховного комісара ООН детально поінформували про нові факти численних грубих порушень Росією прав людини і міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і Севастополя, а також окремих районів Донецької та Луганської областей», – зазначено в повідомленні.
Також наголошується, що Еміне Джеппар ознайомила Мішель Бачелет «із реальною ситуацією» навколо поставок води на територію Криму, підкресливши «неспроможність російських фейків про «гуманітарну катастрофу в Криму».
«Було зазначено, що Росія дбає не про постійне населення півострова, а про реалізацію своєї неоколоніальної політики, в рамках якої Росія переселила на Кримський півострів, у порушення міжнародного гуманітарного права, за оцінками різних експертів, до 800 тисяч власних громадян, а також про задоволення своїх військових потреб у контексті подальшої мілітаризації Криму», – підкреслили в українському відомстві.
Окрему увагу також під час зустрічі приділили українським громадянам у російському ув'язненні, тому, як полегшити їхнє становище і прискорити звільнення.
Еміне Джеппар запросила співрозмовницю відвідати Україну, щоб ознайомитися з ситуацією на місці і з роботою Моніторингової місії ООН.
«Пані Верховний комісар запевнила, що візит в Україну залишається на її порядку денному, а його дати будуть визначені як тільки це дозволить зробити епідемічна ситуація», – додали в МЗС України.
Реакції російської сторони на коментарі представників українського відомства щодо ситуації в Криму поки немає.
На початку липня Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури та обмежувати свободу слова.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
З початку вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ почався третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
