15 листопада захист кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла (за документами Джелялова – КР) подав касаційну скаргу на рішення підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя про обрання стосовно Джеляла запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Про це повідомляє адвокат Микола Полозов.
Також було оскаржено постанову судді Верховного суду Криму про призначення судового засідання апеляційної інстанції в закритому режимі та апеляційну постанову Верховного суду Криму про зміну постанови суду першої інстанції. Після проходження касаційної інстанції жодних процесуальних перешкод для звернення до ЄСПЛ не залишиться», – зазначив Полозов.
8 листопада Джелялуfзвинуватили у контрабанді вибухового пристрою. 28 жовтня активісту продовжили термін перебування в СІЗО до 23 січня 2022 року.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
