У четвер 27 травня фігуранту другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервету Газієву виповнилося 60 років, він перебуває в СІЗО №5 російського Ростова-на-Дону і потребує кваліфікованої медичної допомоги, повідомив адвокат Микола Полозов.
Полозов зазначив, що з моменту арешту в березні 2019 року, Газієву, якого звинувачують у «тероризмі», кілька разів викликали «швидку допомогу» на судових засіданнях.
«У Газієва проблеми зі здоров'ям. Йому регулярно викликають «швидку» до залу суду. Іноді декілька разів за засідання. Лікарі колють йому знеболювальне і їдуть. Так триває другий рік, поки він перебуває в ув'язненні. Його адвокат, Айдер Азаматов, списав, мабуть, не менше упаковки офісного паперу, звертаючись із заявами про надання медичної допомоги своєму підзахисному і проведення медичного огляду. Востаннє на суді, 20 травня, за словами мого колеги, його підзахисному стало настільки недобре, що він не зміг самостійно вставати і фізично відчував збільшену печінку. Його сестра й адвокат боролися за госпіталізацію Газієва ще коли він перебував у Сімферопольському СІЗО. Зараз він перебуває в СІЗО №5 міста Ростов-на-Дону. Йому ні разу за цей час не надавали кваліфіковану медичну допомогу. Більше того, йому навіть не поставили конкретний діагноз. Людина страждає на регулярний біль у кишківнику, біль у серці. Його турбує біль у нирках і печінці. Має стоматологічні проблеми. Левову частину з усіх захворювань він, звичайно, набув у в'язниці», – написав Полозов на своїй сторінці у Facebook.
Адвокат додав, що Сервер Газієв не має групи інвалідності, але потребує обстеження і медичної допомоги.
Раніше керівник апарату російського Уповноваженого з прав людини в Ростовській області, Володимир Некрасов, надіслав звернення з приводу погіршення стану здоров'я фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Сервета Газієва з вимогою провести медобстеження. Український омбудсман Людмила Денісова звернулася до уповноваженої з прав людини Росії Тетяни Москалькової з вимогою відновити права Газієва, надати йому відповідну медичну допомогу і змінити запобіжний захід у зв'язку з його станом здоров'я.
Раніше в Ростові-на-Дону (Росія) відклав засідання у справі другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» у зв'язку зі станом здоров'я літнього фігуранта цієї справи Сервета Газієва, у якого стався напад під час транспортування до суду. Йому призначили постільний режим.
До цього Сервет Газієву ставало зле на засіданні в Ростові-на-Дону 13 травня. Тоді фельдшер «швидкої допомоги» зробив йому кілька уколів знеболювального, але Газієв продовжував відчувати нездужання до кінця судового процесу. 30 березня Газієву також екстрено викликали «швидку допомогу» до суду через біль у шлунку.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
