У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 20 травня відбулись чергові засідання в рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», під час якого одному з літніх фігурантів справи, Сервету Газієву, знову стало зле, йому знадобилася невідкладна медична допомога.
Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».
«Пенсіонер Сервет Газієв тривалий час страждає від гострого болю в області живота. Зараз йому знову викликатимуть швидку допомогу в слідчий ізолятор і, швидше за все, в суд, де фельдшери зможуть запропонувати лише уколи зі знеболювальними препаратами. Біля будівлі суду вже чергує машина швидкої допомоги», – розповіли в об'єднанні.
Сестра Сервета Газієва звернулася до секретаря з вимогою дати довідку для госпіталізації, оскільки в її брата «критичний стан». Вона додала, що є лікарем, і постійні знеболювальні уколи «згубно впливають ще й на печінку чоловіка, яка вже опухла, при цьому ніяк не лікуючи інші захворювання».
Представники ФСВП Росії офіційно не коментували цю інформацію.
Нагадаємо, Сервет Газієву ставало зле на засіданні в Ростові-на-Дону 13 травня. Тоді фельдшер «швидкої допомоги» зробив йому кілька уколів знеболювального, але Газієв продовжував відчувати нездужання до кінця судового процесу. 30 березня Газієву екстрено викликали «швидку допомогу» до суду через біль у шлунку.
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
