У різних містах і районах Криму проходять заходи в пам'ять про жертв геноциду кримськотатарського народу.
Як повідомили Крим.Реалії в громадському в об'єднанні «Кримська солідарність», у селі Урожайне Сімферопольського району кримські татари провели вранці молебень, школярі читали вірші про трагедію депортації, присутні вшанували хвилиною мовчання жертв тих подій і поклали квіти до пам'ятника.
У смт Красногвардійське кримські татари також молилися за всіх загиблих під час депортації, повідомляють активісти.
Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)
Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – крім мускульної сили, м'яса, молока і вовни, худоба давала і шкіру. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, локшиновий суп з відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменя
Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, так і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час зняття врожаю в громаді відбувалося в один день і визначалося радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручної кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами ходили міськими вулицями
Стандартний інтер'єр головної кімнати включав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Для прикраси стін використовувалися численні рушники, а для підлоги – килими
Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із гудзиками, а зверху – довгий каптан
Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
Конярство грало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
18 травня виповнюється 77 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з Криму. В цей день в Україні і світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.
До цієї річниці столиця канадської провінції Нью-Брансвік – Фредеріктон напередодні підняла кримськотатарський прапор.
Меджліс кримськотатарського народу закликав не проводити 18 травня розважальні заходи. А «Кримськотатарський Ресурсний Центр» ініціював інформаційну кампанію під назвою «Ні геноциду!» до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу.
У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим і Севастополі закликали вчителів і викладачів молодіжних центрів провести 18 травня заняття, присвячені Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.