Доступність посилання

ТОП новини

Фігурантам бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» продовжили арешт на місяць – активісти


Ілюстративне фото

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону продовжив на місяць арешт фігурантам третьої «бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір» Осману і Сейтумеру Сейтумеровим, а також Рустему Сеїтмеметову. При цьому фігурант тієї ж справи Амет Сулейманов перебуватиме під домашнім арештом до 22 листопада. Про це Крим.Реалії повідомили в громадському об'єднанні «Кримська солідарність».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив об'єднання, що захист планує оскаржити рішення суду.

«Під час засідання відбувся допит Османа Сейтумерова стороною захисту. На запитання суду і державного обвинувача підсудний відмовився відповідати, посилаючись на 51 статтю Конституції РФ, щоб не свідчити проти себе. Адвокати перед початком дебатів долучили до матеріалів справи медичні документи Османа Сейтумерова та Амет Сулейманова, що підтверджують їхні захворювання, а також відповідь офіційного інформаційного центру партії Хізб-ут-Тахрір, забороненої в РФ, але публічної в Україні та в Криму до 2014 року, на запит захисників», – йдеться в повідомленні активістів.

Після перерви, перед початком дебатів, російський прокурор зажадав продовжити арешт для Сейтумерових, Сеїтмеметова і Сулейманова на один місяць.

Прокурор обґрунтував клопотання припущенням, що, вийшовши із СІЗО, підсудні уникатимуть слідства та покарання. Крім того, він назвав підставою для продовження арешту тяжкість кримінального порушення.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки фактичних обґрунтувань того, що підсудні ховатимуться від суду, представлено не було. Крім того, адвокати неодноразово говорили, що у фігурантів справи безліч соціальних зв'язків, є сім'ї з малолітніми дітьми, тому уникати правосуддя вони не зможуть. Захисниця Еміне Авамілєва звернула увагу на те, що підсудні Амет Сулейманов і Осман Сейтумеров не можуть залишатися під вартою за медичними показаннями.

Суд вислухав сторони й ухвалив рішення продовжити домашній арешт Сулейманову та ттримання під вартою в СІЗО Сейтумеровим і Сеїтмеметову на один місяць, до 22 листопада.

«Клопотання не було обґрунтоване державним обвинувачем. Жодних фактичних обставин, які могли б підтвердити, що підзахисні перешкоджатимуть правосуддю, не було названо. На жаль, такі доводи сторони обвинувачення неодноразово задовольняються судом, у чому ми знову переконалися», – сказав після засідання захисник Назім Шейхмамбетов.

Нагадаємо, представники російського обвинувачення в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (Росія) 20 жовтня вимагали для чотирьох фігурантів бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» 66 років позбавлення волі.

11 березня 2020 року в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, були затримані: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – КР), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сеїтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ Росії.

Прокуратура і Нацполіція АР Крим і Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.

Нагадаємо, правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями чотирьох кримчан, фігурантів третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейтумера Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв'язку з обшуками 11 березня.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG