Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 2 лютого відхилив апеляції захисту на арешт фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» Вадима Бектемірова та Еміля Зіядінова. Про це «Кримську солідарність» повідомили адвокати Марлен Халіков та Іслям Веліляєв.
Засідання суду проходили через відеоконференцзв'язок.
«Верховний суд Криму залишив постанову Київського районного суду від 26 листопада 2020 року без зміни, в принципі, очікувано, як і завжди», – розповів адвокат.
За його словами, напередодні засідання суду Халіков бачився з Бектеміровим у СІЗО.
«При зустрічі з Вадимом я поцікавився його станом здоров'я. В принципі, він тримається нормально. Єдине, що останнім часом через погане харчування, він говорить, що у нього болять зуби, а також проблеми зі шлунком. За цим фактом він неодноразово звертався до адміністрації СІЗО, однак якихось дій з участю лікарів не проводиться. В цілому почувається він нормально», – повідомив Марлен Халіков.
Також суд у Криму відхилив апеляцію захисту на продовження арешту Еміля Зіядінова.
«Верховний суд залишив чинною постанову Київського районного суду від 25 листопада 2020 року про продовження запобіжного заходу моєму підзахисному до 1 березня. Думаю, що до 15 лютого буде призначено Південним окружним військовим судом попереднє слухання, воно проводитиметься також у режимі відеоконференцзв'язку, можливо», – розповів адвокат Іслям Веліляєв.
26 листопада 2020 року підконтрольний Москві Київський районний суд Сімферополя продовжив до 2 березня 2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО Вадиму Бектермірову. До цього, 25 листопада 2020 року, цей же суд на три місяці продовжив арешт кримчанину Емілю Зіядінову.
7 липня 2020 року пройшли обшуки російських силовиків у будинках сімох кримських татар: Еміля Зіядінова в селищі Октябрське Красногвардійського району, Ісмета Ібрагімова в селищі Курци Сімферопольського району, Аліма Суф'янова в селі Залізничне Бахчисарайського району, у Сейрана Хайретдінова в селі Білокам'янка Бахчисарайського району, Олександра Сизикова в селі Севастьянівка Бахчисарайського району, у Вадима Бектемірова в селі Кам'янка Сімферопольського району та у Ділявера Меметова в Алушті. Останнього під час обшуку не було вдома, його продовжують шукати.
У ФСБ Росії стверджують, що затримали підозрюваних в організації та участі в осередку «Хізб ут-Тахрір», які «поширювали серед жителів Криму терористичну ідеологію, вербували кримських мусульман». У повідомленні пресцентру російської спецслужби йдеться, що «у місцях проживання членів (організації) виявлено та вилучено значну кількість заборонених у Росії пропагандистських матеріалів «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», засобів зв'язку, електронних носіїв інформації, що використовувалися ними при веденні терористичної діяльності».
Дії російських силовиків засудили в Представництві Президента України в АРК, а Головне управління Національної поліції в АРК і Севастополі почало кримінальне провадження за фактом обшуків за ч. 2 ст. 162 КК України (порушення недоторканності житла) і за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі).
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
