Україна запрошує країни-учасниці ООН приєднатися до ініціативи «Кримська платформа». Про це сказав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця під час дебатів щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України в Генеральній асамблеї ООН 23 лютого.
«Для консолідації зусиль на міжнародному рівні ми ініціювали новий формат – «Кримську платформу». Це спроба сприяти просуванню стратегічного бачення процесу звільнення Криму, а також додати синергії до всіх відповідних процесів на різних форумах», – сказав Сергій Кислиця.
За його словами, платформа буде зосереджена на п'яти пріоритетних областях: політика невизнання, безпека, ефективність санкцій, захист прав людини, подолання негативного впливу тимчасової окупації Криму на економіку і навколишнє середовище.
У Генеральній асамблеї ООН 23 лютого проходили дебати щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі – на анексованому Росією Кримському півострові.
Раніше Сергій Кислиця в ООН повідомив, що російська влада в анексованому Криму прагне «знищити самобутність українців і корінного населення півострова – кримських татар».
У свою чергу, перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав дебати щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України в Генеральній асамблеї ООН 23 лютого «незграбним епізодом» і висловив думку, що Україна «не поверне» жителів Кримського півострова.
Нагадаємо, глава МЗС України Дмитро Кулеба і його литовський колега Габріелюс Ландсбергіс під час пресконференції в Києві 23 лютого заявили, що Вільнюс і Київ обговорили «Кримську платформу», а також можливість продовження санкцій проти Росії.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
