Глава МЗС Росії Сергій Лавров назвав «чудною аналітикою» твердження, що після подій у Нагірному Карабасі буде деокупація Криму, який Росія анексувала в 2014 році. Днями відбулося підписання мирної угоди між Вірменією, Азербайджаном і Росією, що передбачає перехід під контроль Азербайджану територій, раніше контрольованих Вірменією.
«Зараз з'явилося дуже багато оцінок на межі у когось ейфорії, у когось істерики: «Росія програла Кавказ, наступним буде Крим». У нас вистачає таких аналітиків, як власне і в Туреччині, а також у низці інших країн. Така ж хвиля тільки вже зі звинуваченнями Росії у зраді (у чому тільки нас не звинувачують) піднялася й серед нашої ліберальної преси, в соцмережах. Це «диванна» аналітика. На неї треба поменше звертати увагу», – йдеться в інтерв'ю Лаврова, опублікованому на сайті російського МЗС.
Президент України Володимир Зеленський у жовтні заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення Кримської платформи, яка працюватиме з питання деокупації півострова.
У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите, і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.
Збройний конфлікт у Нагірному Карабасі завершився 10 листопада після підписання президентами Азербайджану, Вірменії та Росії мирної угоди про повне припинення вогню. За Вірменією і Азербайджаном, за умовами договору, закріплять території, на яких війська перебували на момент підписання договору, а вздовж лінії зіткнення розміститься миротворча місія Росії.
Територіальна суперечка між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах триває з кінця 1980-х років. Населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область за підтримки Вірменії заявила про вихід з Азербайджанської РСР, а у вересні 1991 року оголосила про створення «Нагірно-Карабаської республіки». За період збройного конфлікту 1988-1994 років в сепаратистському регіоні загинули 30 тисяч осіб, понад сто тисяч стали біженцями і вимушеними переселенцями.
«Нагірно-Карабаська республіка» офіційно не визнана жодною з країн ООН, у тому числі Вірменією, яка наполягає, що «НКР» має бути незалежною. У 1993 році ООН ухвалила чотири резолюції з вимогами виведення вірменських військ з Карабаху і визнанням території частиною Азербайджану.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
