Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не залишить поза увагою «найгрубіші провокації НАТО та ЄС». Він також сказав, що Київ «постійно зазіхає на Крим», а Захід «підіграє мілітаристам в Україні».
Про це російський міністр повідомив у п'ятницю на пресконференції за підсумками переговорів із чинним головою ОБСЄ, главою МЗС Швеції Анн Лінде.
«Ми відкриті до діалогу з нашими західними колегами, про це вчора дуже докладно говорив президент Росії Володимир Путін на розширеному засіданні колегії МЗС. Ми не закриватимемо очі на ті грубі провокації, які повсякденно спостерігаємо з боку членів НАТО і все частіше й частіше з боку Євросоюзу, у тому числі в його спробах підігравати мілітаристам в Україні, організовувати якісь навчально-тренувальні військові місії для українців, готувати українську армію до тих самих дій, якими нам постійно погрожують, заявляючи, що візьмуть силою Донбас, не бажаючи виконувати Мінські домовленості, зазіхають на російський Крим», – цитує Лаврова державне російське агентство ТАСС.
«Уся ця войовнича риторика та військові приготування в Україні жодним чином не зустрічають жодної принципової оцінки з боку Заходу. Ми бачимо, що відбувається, але, я запевняю вас, ніколи не дозволимо, щоб наші законні національні інтереси були якимось чином ущемлені. Ми маємо все, щоб це забезпечити», – додав він.
Напередодні президент Росії Володимир Путін розкритикував Сполучені Штати, Європейський союз та НАТО через їхню позицію щодо ситуації на контрольованих Москвою територіях сходу України та інших питань, але заявив, що його країна готова «до контактів і діалогу». Раніше Володимир Путін зазначав, що навчання НАТО в Чорному морі та польоти їхніх бомбардувальників за 20 км від анексованого Росією Криму «виходять за певні рамки».
На початку листопада Лавров сказав, що «розчарований суттєвим падінням дипломатичної, переговорної культури низки західних країн» і знову пригадав позицію Заходу в кримському питанні. Він вкотре заявив, що Росія не анексувала Крим, а відгукнулася на прохання жителів півострова.
31 серпня Лавров повідомив, що анексований Крим залишиться у складі Росії. При цьому він переконаний, що українська влада «вже давно це зрозуміла і прийняла». У відповідь на це в МЗС України заявили, що «питання Криму – відкрите, і буде вирішене лише після його деокупації».
Раніше Лавров говорив, що заяви про анексію Криму є «образою прав кримчан».
Росія анексувала Крим у 2014 році, після чого Україна, США та Євросоюз запровадили низку економічних санкцій, які щороку продовжують. У 2021 році влада України ініціювала створення міжнародного майданчика з деокупації півострова – «Кримської платформи».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
