Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями чотирьох кримчан, яких у Росії судять в рамках чергової «справи Хізб ут-Тахрір».
Як сказано на сайті центру, мова йде про Сейтумера Шукрієвича Сейтумерова, Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова. Це фігуранти третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
«Ми вважаємо, що їх заарештували у зв’язку з ненасильницьким здійсненням ними прав на свободу віросповідання та асоціацій. «Меморіал» закликає до негайного припинення переслідування всіх фігурантів у цій справі і звільнення тих, хто необґрунтовано перебуває під вартою», – мовиться у повідомленні.
11 березня 2020 року в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, були затримані: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – КР), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.
Всім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв'язку з обшуками 11 березня.
Раніше «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
