Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на полях 23-саміту Україна – ЄС 12 жовтня звернувся до глави зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Жозепа Борреля з проханням застосувати до порушників прав людини в Криму «новий Глобальний правозахисний механізм санкцій ЄС», повідомляє прес-служба МЗС України.
«Ми наполягаємо на жорстких санкціях проти держави-агресора. Росія вже понад сім років систематично порушує міжнародне право та міжнародне гуманітарне право, права людини, руйнує життя та долі людей. Мільйони втратили рідну домівку, десятки тисяч – життя, тисячі – свободу. Це достатні підстави для збереження та зміцнення наявного санкційного режиму, запровадження нових обмежувальних заходів», – цитує Кулебу пресслужба міністерства.
У Києві 12 жовтня відбувся 23-й саміт Україна – ЄС. Від Євросоюзу на ньому були присутні президент Європейської Ради Шарль Мішель і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Україну представляв президент Володимир Зеленський, який на пресконференції за підсумками саміту вказав на необхідність посилення європейських санкцій проти Росії через Крим.
Також за підсумками саміту ухвалено спільну заяву, в якій міститься заклик до Росії звільнити політв'язнів, припинити переслідування кримських татар, а також забезпечити вільне і безпечне судноплавство в Азовському і Чорному морях.
11 жовтня в офіційному журналі ЄС опубліковано рішення про внесення 8 російських юристів до санкційних списків за підрив територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України.
У документі зазначено, що санкції запроваджені проти судді підконтрольного Росії Київського районного суду Сімферополя Михайла Бєлоусова, голови цього суду Андрія Долгополова, прокурора Південного військового округу Росії Євгена Колпикова, слідчого з особливих справ управління Слідчого комітету Росії в Криму і Севастополі Магомеда Магомедова, голови управління ФСБ Росії в Криму Леоніда Михайлюка, заступника голови російського Центрального районного суду Сімферополя Віктора Можелянського, судді російського Верховного суду Криму Галини Редько, голови управління Слідкому Росії в Криму і Севастополі Володимира Терентьєва.
Зазначені особи брали участь у переслідуванні громадян України, зокрема кримських татар, в анексованому Росією Криму, сприяли порушенню територіальної цілісності України, повідомили в ЄС.
Фігуранти санкційного списку публічно не коментували рішення ЄС.
У вересні 2021 року ці обмежувальні заходи були продовжені ще на 6 місяців.
Санкції були запроваджені в 2014 році у відповідь на російську анексію українського півострова. Відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше назвав «заразливою» практику заповадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив у цьому США. Також Лавров говорив, що відносини між Росією та Євросоюзом зруйновані через події в Україні й у Криму. У лютому Лавров виступив зі звинуваченнями на адресу Євросоюзу через Крим. До цього він в ефірі ютуб-каналу «Соловьев LIVE» заявив, що Москва не виключає розриву відносин з Євросоюзом, якщо Брюссель запроваджуватиме санкції, що «створюють ризики для чутливих секторів російської економіки». У листопаді 2020 року голова МЗС Росії заявив, що Захід «зриває злість», вводячи санкції через анексію Криму.
