У МЗС України засудили вирок, винесений Південним окружним військовим судом у російському Ростові-на-Дону щодо красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір». Про це в коментарі Крим.Реалії сказала прессекретар відомства Катерина Зеленко.
«МЗС України висловлює рішучий протест у зв'язку з таким неправомірним рішенням. Усі ми пам'ятаємо, як в лютому 2019 року в їхніх будинках провели обшуки, вони були затримані і їх абсолютно безпідставно звинуватили в терористичній діяльності. Надалі наші співгромадяни були незаконно переміщені на територію Росії. Це грубе порушення норм міжнародного права. Тепер ми є свідками цих жахливих вироків і бачимо, що Росія не припиняє використовувати драконівські норми свого антитерористичного законодавства для того, щоб продовжувати політичний тиск і переслідування тих, хто не згодний з окупацією», – сказала Катерина Зеленко.
За її словами, Росія не припиняє порушувати права людини на анексованому півострові, про що необхідно продовжувати інформувати міжнародних партнерів України.
«Ми бачимо, що політичний тиск на Росію та окупаційну владу в Криму повинні посилюватися, в тому числі – санкційний тиск. Ми активно працюємо з нашими партнерами над тим, щоб це питання перебувало у фокусі уваги на всіх міжнародних майданчиках у всіх міжнародних організацій, оскільки ми бачимо, що Росія не припиняє порушувати права людини на території тимчасово окупованого Криму. Це означає, що попереду в нас багато роботи. Будемо інформувати всіх партнерів про те, що абсолютно необхідним є посилення санкційного тиску на державу-окупанта», – підкреслила Зеленко.
Близько 200 кримських татар прийшли під будівлю суду в Криму підтримати фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким у суді Роства-на-Дону 3 листопада винесли обвинувальний вирок. Кримчан засудили на 42 роки на трьох.
Пізніше активістів, які прийшли під будівлю суду в Сімферополі, затримала російська поліція.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова вважає вирок, винесений Південним окружним військовим судом в російському Ростові-на-Дону щодо кримських татар «незаконним і політично мотивованим».
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», блокували співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
Російські правоохоронні органи офіційно ситуацію не коментували.
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.
У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.
ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
