У парламенті Криму, підконтрольному Кремлю, заявили, що мають намір звернутися до європейських судів з обвинуваченням України в «геноциді» жителів півострова через припинення поставок дніпровської води й електроенергії з материкової частини України після анексії.
Про це, зокрема, заявив перший віцеспікер Криму Юхим Фікс, повідомляє 10 червня пресслужба кримського парламенту.
«Ми пішли двома шляхами: перший – звернення про порушення кримінальної справи стосовно безпосередньо учасників, друге – звернення до судів із проханням про підтвердження факту завдання матеріальних збитків. І третій шлях – ми сьогодні працюємо над цим – це звернення до європейських судових інстанцій для визначення ось цих дій, усіх блокад як геноциду щодо громадян Росії, які живуть на території Республіки Крим», – цитує Фікса пресслужба.
Він повідомив, що російським Слідкомом створена робоча група, яка надіслала чотири запити владі Криму для оцінки «шкоди в результаті запроваджених Україною блокад».
«Сподіваюся, що найближчим часом ми будемо свідками притягнення до кримінальної відповідальності тих політичних діячів України, які вчинили акти геноциду щодо кримчан», – сказав Фікс.
Реакції української сторони на сьогоднішні заяви кримської влади поки немає.
Влада Криму вже заявляла про готовність звертатися до міжнародного суду через «водну блокаду» і про те, що мають намір подати проти України позов «через шкоду, заподіяну півострову водною блокадою» після перекриття Північно-Кримського каналу. Як заявляв голова російського парламенту Криму Володимир Константинов, перш ніж звертатися до міжнародних інстанцій, підуть позови в російські суди.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води до Криму через канал можливе тільки після його деокупації.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Електропостачання Криму
У Криму, незважаючи на запуск четвертої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, триває відключення світла. З грудня 2015 року до Криму не надходить електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок з Росії та енергомостом з Кубані.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.