Глава МЗС України Дмитро Кулеба прокоментував інформацію про приїзд міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Криму, з яким, як повідомляли організатори зустрічі з учасниками арт-кластеру «Таврида» в Судаку, завадила злива, що накрила місто.
«Навіть злива – проти російських окупантів, і це ще «каміння з неба» не почало падати. А ось саміт «Кримської платформи» відбудеться за будь-якої погоди», – пообіцяв міністр.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 12 серпня прибув до Криму і проводив зустріч з учасниками арт-кластеру «Таврида» в Судаку. Організатори зазначили, що злива, що накрила Крим, завадила провести для Лаврова екскурсію «Тавридою».
Під час зустрічі в Судаку Лавров заявив, що на саміті «Кримської платформи» в Києві «плекатимуть неонацистські настрої».
Раніше заступник голови підконтрольного Кремлю уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив російським ЗМІ, що на учасників «Кримської платформи» можуть чекати «болісні наслідки». На його думку, такими заходами могли б стати «накладення арешту на активи» і «заборона на в'їзд на територію Росії».
За інформацією міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, станом на 11 серпня 38 країн підтвердили свою участь у «Кримській платформі».
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомляв, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
