Кримськотатарських активістів, які 10-11 липня виходили на Красну площу в Москві підтримати фігурантів першої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір», у Криму викликають до відділення російської поліції.
Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність» з посиланням на кримського адвоката Назіма Шейхмамбетова.
«Згідно з цими повідомленнями, деяким учасникам акцій у Москві надійшли дзвінки з боку правоохоронних органів із запрошенням їх до відділення поліції для якоїсь «бесіди». Більш докладної інформації у нас поки немає», – каже адвокат.
За його словами, стосовно цих кримчан після затримання в Москві вже складено адмінпротоколи про правопорушення. Адвокат розцінює це як «спробу тиску на людей, які висловили свою позицію».
«Наразі фактично юридичних підстав для їх виклику немає. За винятком того, що ініційовано якусь перевірка, в рамках якої цих людей можуть опитувати. Ми припускаємо, що ініційована перевірка за цим фактом в Криму для того, щоб провести якісь оперативно-розшукові заходи» – вважає Назім Шейхмамбетов.
Публічних коментарів представників російських правоохоронних відомств анексованого Криму з цього приводу немає.
У Москві 10-11 липня російська поліція затримала понад 50 осіб, які прийшли під будівлю Верховного суду Росії підтримати фігурантів першої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Серед затриманих також були кримські татари, які вийшли на Красну площу з плакатами: «Припиніть репресії за національною і релігійною ознакою в Криму», «Боротьба з «тероризмом» у Криму – це боротьба з інакомисленням», «Наші діти не терористи» тощо.
11 липня суд розглядав апеляцію на вирок чотирьом кримським татарам: Зеврі Абсеїтову, Ремзі Меметову, Рустему Абільтарову та Енверу Мамутову.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
