Доступність посилання

ТОП новини

За пів року в Криму провели 33 обшуки і понад 150 затримань – правозахисники


Обшук у Совєтському районі Криму, ілюстративне фото
Обшук у Совєтському районі Криму, ілюстративне фото

За перше півріччя 2021 року в Криму провели 33 обшуки, 156 затримань і 41 допит, повідомляють у Кримськотатарському ресурсному центрі.

Свій аналіз порушень прав людини в Криму за пів року правозахисники представили в Києві 22 липня.

Зазначається, що більша частина порушень відбувалася відносно представників кримськотатарського народу.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

За даними організації, в першому півріччі 2021 року в Криму зафіксовано 32 обшуки, 13 з яких були проведені в будинках кримських татар. Уточнюється, що цей показник перевищує кількість обшуків за 1 півріччя 2020 року. Тоді КРЦ зафіксував 23 обшуки.

«Тенденція переслідувань з політичних і релігійних мотивів залишається незмінною з початку окупації півострова. Загальна кількість затримань за перші шість місяців поточного року становить 156, щодо кримських татар – 126. Кількість у порівнянні з 2020 роком значно збільшилася, тоді було зафіксовано 48 затримань», – сказано в інформації КРЦ.

Згідно з аналізом правозахисників, за звітний період російські силовики провели 41 допит, опитування і «бесіду», 18 з яких – щодо кримських татар. КРЦ вказує, що загальна кількість арештів за I півріччя 2021 року становить – 96, з яких 60 – щодо представників корінного народу.

Зазначено, що з 96 випадків: 27 – вироки, 14 – нові арешти, 55 – продовження терміну тримання під вартою. За перше півріччя минулого року було зафіксовано 150 випадків арештів.

На думку експертів КРЦ, кількість арештів зменшилася через пандемію коронавірусу.

За даними центру, в зазначений період було зафіксовано також 205 випадків порушення права на справедливий суд, 92 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психологічного здоров'я, 36 випадків етапування ув'язнених з Криму до Росії, переважно кримських татар, зазначають правозахисники.

Нагадаємо, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич під час свого виступу на відкритті Четвертої Конференції з питань реформ в Україні 7 липня в Вільнюсі заявила, що в організації стурбовані ситуацією, яка склалася з правами людини в анексованому Криму.

Українська делегація порушувала на весняній зустрічі з комісаром Ради Європи з прав людини Дунею Міятович питання, що стосуються стану прав людини в Криму, реальних випадків зникнення і незаконних арештів на півострові, питання захисту прав кримських татар, а також скасування рішення Росії про визнання Меджлісу кримськотатарського народу «терористичною організацією».

Голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Матильда Богнер раніше заявила, що Росія не виконує рекомендації ООН з прав людини в Криму.

16 лютого Верховна Рада України звернулася до міжнародних інституцій із закликом засудити російську анексію Криму і порушення прав людини на півострові. У річницю спротиву Криму російській окупації низка західних країн зробили заяви із закликом до Росії. Після цього в Кремлі заявили, що «анексії не було», а спікер МЗС Росії Марія Захарова закликала припинити «розповідати нісенітниці» про Крим.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

XS
SM
MD
LG