За період анексії Криму Росією не менше 138 кримчан зазнали кримінальне переслідування за політичними мотивами, при цьому не менше 119 з них були позбавлені волі на різні терміни, йдеться у дослідженні українських правозахисників і громадських діячів, яке вони презентували в Києві 18 січня.
У дослідженні під назвою «Умови утримання кримських політв'язнів: огляд справ», підготовленому волонтерами ГО «КримSOS» за підтримки ЄС, зазначається, що наразі не менше 96 осіб з Криму все ще перебувають у місцях несвободи.
«У період перебування в місцях несвободи права цих людей систематично порушувалися, до багатьох з них були застосовані жорстокі тортури, внаслідок чого навіть після звільнення у зв'язку з відбуванням покарання або в результаті взаємного звільнення за політичними угодами фізичне і психологічне здоров'я цих осіб відновилося не в повному обсязі» , – йдеться у дослідженні.
Волонтери та правозахисники задокументували факти порушення прав людини щодо 36 кримчан, яких кримінально переслідували за політичними мотивами, станом на 29 березня 2020 року. З них 18 – досі перебувають у місцях позбавлення волі.
«Практики тортур почали впроваджуватися в Криму співробітниками де-факто спецслужб і прибулими з Росії співробітниками Федеральної служби виконання покарань. У деяких випадках свідчення, надані під тортурами, лягли в основу обвинувальних вироків», – стверджують автори дослідження.
Правозахисники відзначають «недотримання належних умов утримання, ув'язненим часто видають прострочену їжу».
«Найбільш жорстокі і нелюдські умови утримання на території Криму – в СІЗО-1 у Сімферополі. Ізолятор розрахований на одночасне утримання не більше ніж 747 ув'язнених, проте в різні періоди там тримали до 1800 осіб. У камерах відсутнє належне освітлення та вентиляція, вікна деяких камер не засклені, в результаті чого ув'язнені в холодну пору року мерзнуть і хворіють», – мовиться у звіті.
Серед інших порушень прав людини, які зафіксували автори дослідження, – «ненадання медичної допомоги навіть у випадках прямої загрози життю, порушення релігійних прав ув'язнених, примусова психіатрична експертиза, етнічна дискримінація».
Порушення прав кримчан, як стверджують дослідники, також відбувається на території материкової Росії, куди їх етапують,
«Етапування здійснюється автозаками, в яких ув'язнені перебувають у напівсидячому положенні в так званому «стакані» (камера площею 50/65/180 см), при цьому навіть під час тривалих переїздів їм не дають воду і практично не роблять зупинок», – наголошується в дослідження.
З повною версією звіту «Умови утримання кримських політв'язнів: огляд справ» можна ознайомитися тут.
Українські правозахисники, адвокати ув'язнених у Росії та на півострові кримчан, представники української влади регулярно озвучують інформацію про порушення прав у Криму та щодо українських громадян, які перебувають у російському ув'язненні.
Як правило, російська сторона або не реагує на це, або заперечує такі факти.
На початку липня 2020 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.
16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену та посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в анексованому Криму.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
