У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону відбулося засідання в рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Як повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність», одному з літніх фігурантів справи, Сервету Газієву, стало зле під час засідання.
Зазначається, що фельдшер «швидкої допомоги» зробив йому кілька уколів знеболювального, але Газієв все одно відчував нездужання до кінця процесу.
«Розгляд мав початися о 10 годині ранку за розкладом у будівлі Південного окружного військового суду, але доставка традиційно затримувалася. Через годину з'ясувалося, що один із підсудних почувався погано в СІЗО і йому викликали «швидку допомогу», лікар оглянув чоловіка і вколов йому знеболювальне», – йдеться у повідомленні.
За інформацією громадських активістів, підсудних на засідання все ж таки доставили, але стало відомо, що Сервету Газієву не стало краще.
«Конвоїри знову викликали «швидку допомогу», вже в будівлю суду. Медики не змогли запропонувати нічого, крім ще двох уколів. Вони діагностували йому напад хронічного холециститу і вирішили, що його стан покращився, додавши, що пацієнт може продовжувати участь у судовому засіданні», – зазначили у «Кримській солідарності».
Як повідомляється, розгляд справи розпочався через 4,5 години після запланованого терміну.
«Прокурор Болдирев зачитував протоколи оглядів і обшуків підсудних з матеріалів справи. Сторона захисту клопотала про розсекречення таємних свідків, але суддя Опанасенко відхилив заяву, додавши, що зараз судочинство перебуває не в тій стадії для подібних процесуальних дій», – наголошується в повідомленні.
Як стало відомо, через кілька годин після початку засідання фігуранти справи попросили суд закінчити процес раніше, «тому що Сервету Газієву було вже важко сидіти на лаві».
«Суд дозволив обвинувачу оголосити ще кілька документів і оголосив перерву», – додали в «Кримській солідарності».
Як повідомлялося раніше, 30 березня 60-річному мусульманину Сервету Газієву екстрено викликали «швидку допомогу» до суду через біль у шлунку.
Рік у СІЗО: історія «другої сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» (фотогалерея)
Співробітники ФСБ, МВС Росії та Росгвардії 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі представників громадського об'єднання «Кримська солідарність». Загалом затримали 24 особи, у тому числі громадянських журналістів Османа Аріфмеметова, Рустема Шейхалієва, Ремзі Бекірова.
27 і 28 березня 2019 року російський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих.
Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».
Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв'язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня 2019 року в Криму.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
