Доступність посилання

ТОП новини

У Севастополі на суді у справі про лжесвідчення провели допит свідків – активісти


Руслан Бекіров

У підконтрольному Кремлі Нахімовському районному суді Севастополя на засіданні 15 лютого допитали свідків звинувачення у справі Руслана Бекірова, обвинуваченого у неправдивих свідченнях у севастопольській «справі Хізб ут-Тахрір». Про це повідомляє громадське об'єднання «Кримська солідарність».

Зазначається, що першим допитували Фонду Ф.А., який проводив відбір зразків голосу Бекірова.

«Про долю зниклого телефону свідку нічого не відомо. Як виходив з будівлі ФСБ Бекіров, він теж не бачив. Фонду впевнений, що Руслана і Сейтосманова пов'язувала дружба, через яку своїми свідченнями Бекіров намагався допомогти товаришеві уникнути кримінальної відповідальності», – йдеться у повідомленні.

У свою чергу, свідок Андреєв Ю.А. на суді стверджував, що провів допит без порушень, у кімнаті з Бекіровим вони були самі, підсудний підписав усе добровільно і насильство до нього не застосовувалося.

На засіданні допитали Кір'янову І.А., яка працювала в Севастопольському гарнізонному військовому суді. За її словами, у Бекірова не з'ясовували рівень знання російської мови під час допиту в судовому засіданні, хоча він потребує перекладача.

Також допитали свідка Ткаченка А.В., який проводив фонографічну експертизу зі встановлення приналежності голосу на аудіозапису від 2015 року. Зазначається, що перевірку на наявність монтажу в представлених аудіозаписах він не проводив, а подібні запитання слідство перед ним не ставило.

При цьому свідок Сейтосманов відмовився давати свідчення, пославшись на 51 статтю Конституції Росії.

У свою чергу, захист Руслана Бекірова на засіданні наполягав на виключенні свідка Соколової Є.П., яка проводила амбулаторну судово-медичну психіатричну експертизу щодо Бекірова.

«Також оголошувався протокол допиту свідка під псевдонімом Багіров. За інформацією ФСБ, він перебуває не на території Росії, але перевірити цю інформацію неможливо. Захист має серйозні сумніви в тому, що будь-хто взагалі давав ці свідчення чи просто був надрукований протокол», – повідомили активісти.

За їхньою інформацією, захисник Руслана Бекірова Еміль Курбедінов повідомив, що обвинувачення будується на оціночних судженнях, вагомі докази відсутні, а замість них представлені інтерпретації розмов з експертами, судом і слідством. При цьому аудіозапис, що нібито підтверджує провину Бекірова, сам по собі нічого не доводить без експертиз, у тому числі релігієзнавчих, лінгвістичних і психологічних.

Нагадаємо, 29 січня в Севастополі російський суд відмовився розсекречувати прихованого свідка звинувачення у «справі Руслана Бекірова».

До цього повідомлялося, що секретний свідок звинувачення у справі кримчанина Руслана Бекірова перебуває за кордоном.

ФСБ Росії звинувачує Бекірова в дачі неправдивих свідчень (частина 1 статті 307 КК Росії) щодо засудженого у «справі Хізб ут-Тахрір» до 17 років ув'язнення Енвера Сейтосманова.

Слідство, згідно з постановою, стверджує, що в березні 2019 року під час допиту Бекіров «за відсутності будь-якого морального і фізичного тиску з боку слідчого» дав свідчення про те, що в січні 2015 року чув, як «Сейтосманов повідомляв, що є хізбом».

Показання Бекирова слідство долучило до матеріалів кримінальної справи Енвера Сейтосманова як доказ його причетності до організації Хізб ут-Тахрір. Однак, через пів року, в серпні 2019 року, під час розгляду справи Сейтосманова по суті, Руслан Бекіров, виступаючи в залі Південного окружного суду як свідок звинувачення, заявив колегії суддів, що давав свідчення проти Сейтосманова під тиском з боку співробітників ФСБ.

Бекіров разом з адвокатом Емілем Курбедіновим подали у Військово-слідчий комітет в Криму заяву з проханням провести перевірку щодо працівників ФСБ, які його допитували.

Публічні коментарі російської ФСБ щодо справи проти Руслана Бекірова відсутні.

11 червня 2020 року ФСБ Росії затримала жителя Балаклавського району Руслана Бекірова. Пізніше його відпустили під підписку про невиїзд.

США засудили затримання та порушення кримінальної справи в Криму щодо Руслана Бекірова.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG