У Брюсселі на неформальних консультаціях Україна-ЄС з питань правових наслідків анексії Криму українська делегація обговорила з європейськими представниками подальші кроки щодо розвитку «Кримської платформи», а також питання безпеки, прав людини та санкційної політики ЄС щодо Криму, повідомляє пресслужба МЗС України.
«Сторони предметно обговорили весь спектр питань, пов'язаних з тимчасовою окупацією Криму, зокрема загострення ситуації в Криму та в регіоні Чорного моря, європейську політику невизнання та санкційну політику ЄС щодо Криму, розвиток діяльності «Кримської платформи» і зусилля України щодо деокупації Кримського півострова, ситуацію з порушеннями міжнародного гуманітарного права окупаційною адміністрацією РФ, питання захисту прав людини на півострові», – сказано у повідомленні.
Українська делегація звернула увагу на «триваючий процес насильницької зміни етнічного складу населення Криму, продовження окупаційною адміністрацією РФ протизаконної практики примусового призову до лав збройних сил РФ, відсутності доступу мешканців півострова до достовірних джерел інформації, позбавлення права навчатися рідними українською та кримськотатарською мовами, цілеспрямоване обмеження свободи віросповідання, переслідування журналістів та правозахисників, нехтування свободою слова та зібрань, руйнування на території українського Криму історичних пам’яток та незаконне переміщення об’єктів культурної спадщини тощо».
Під час консультацій сторони обговорили шляхи та інструменти подальшого залучення ЄС до роботи «Кримської платформи». Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, зокрема, повідомила про підготовку до проведення на початку 2022 року міжнародного заходу міністерського рівня в рамках «Кримської платформи» – Чорноморської конференції безпеки.
У свою чергу, делегація ЄС наголосила на «незмінній позиції щодо дотримання та подальшого розвитку політики невизнання тимчасової анексії Криму та Севастополя», а також висловила готовність надати фінансову підтримку регіонам України, прилеглим до Кримського півострова.
Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що використовуватиме засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Стокгольмі для донесення інформації «про загрози безпеці агресії Росії», а також для просування «Кримської платформи».
До цього повідомлялося, що Міністерство закордонних справ України та експертна мережа «Кримської платформи» підписали меморандум про співпрацю для проведення заходів, конференцій, семінарів і круглих столів, підтримки дослідницьких проєктів незалежних аналітичних центрів та подальшого розвитку «Кримської платформи».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
