Глава МЗС України Дмитро Кулеба в інтерв'ю німецькому виданню Internationale Politik зазначив, що відомство шукає «креативні способи» для переговорів з приводу Криму і Донбасу, і підкреслив, що Україна ніколи не відмовиться від своєї території.
«Немає сумнівів у тому, що переговори в нормандському форматі з Україною, Росією, Німеччиною і Францією, а також у тристоронній контактній групі з України, Росії та ОБСЄ аж ніяк не легкі й дуже тривалі. Але ми відкриті для творчих рішень і будемо наполягати на конкретних кроках, що сприятимуть мирному процесу», – повідомив очільник українського МЗС.
За його словами, вирішення цих питань – це справа дипломатії, бо «в історії є багато прикладів того, як країни з несумісними позиціями дійшли згоди через довгий час».
«Ми в жодному разі не будемо відхилятися від двох основоположних принципів. По-перше, Україна ніколи не відмовиться від Криму чи Донбасу. А по-друге, Україна продовжить свій шлях як європейська країна, як частина Заходу, тому що її розрив з «русскім міром» остаточний. Усе інше – питання часу і дипломатії», – резюмував міністр.
Перший заступник міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова, який планує провести в травні наступного року, буде ухвалена відповідна декларація.
У МЗС України раніше повідомляли, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві у травні 2021 року.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова сказала, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов переконаний, що створення нового міжнародного майданчика не допоможе «повернути Крим».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
