Депутат Верховної Ради України (фракція «Голос») Рустем Умеров вважає, що «завдання» України зараз – «не реагувати на випади Росії», а активно працювати над залученням якомога більшої кількості країн до питання обговорення деокупації Криму.
«Наше завдання зараз – не реагувати на випади Росії, а створювати власний порядок денний. Ми вже працюємо в «Кримській платформі» з нашими партнерами, щоб про деокупацію Криму голосно говорила більшість країн світу. Чим більше країн приєднається до «Кримської платформі», тим швидше Росія сяде за стіл переговорів. Окупант повинен залишити українські території і крапка», – йдеться в коментарі Умерова на сайті партії, від якої він обраний народним депутатом.
Раніше повідомлялося, що президент Латвійської Республіки Егілс Левітс під час відеоконференції з президентом України Володимиром Зеленським 8 травня, підтвердив свою участь в саміті «Кримської платформи», який запланований на серпень цього року.
До цього Володимир Зеленський повідомив, що його польський колега Анджей Дуда погодився приїхати на саміт «Кримської платформи».
За інформацією МЗС України, держсекретар США Ентоні Блінкен також підтвердив, що США візьмуть участь у «Кримській платформі».
Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
