Росія «врахує» участь президента Молдови Маї Санду в саміті «Кримської платформи» при вибудовуванні відносин між двома країнами.
Про це повідомила голова російської Ради Федерації Валентина Матвієнко під час зустрічі зі спікером парламенту Молдови Ігорем Гросу 21 жовтня.
«При тому, що президент Молдови, пані Санду висловлювалася за взаємоповажний, взаємовигідний конструктивний характер російсько-молдавських відносин, нас не може не турбувати, що президент Молдови, незважаючи на озвучену позицію, визнала можливим брати участь у Києві у так званому саміті «Кримської платформи», явно грубому антиросійському випаді, антиросійському заході. Це її право, але, звичайно, ми не можемо не враховувати це в нашому подальшому діалозі й вибудовуванні наших відносин у майбутньому», – цитує Матвієнко російське державне інформаційне агентство ТАСС.
23 серпня у Києві відбувся перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат з питання деокупації Криму.
У Києві 43 країни, включаючи Молдову, за підсумками першого саміту «Кримської платформи» 23 серпня, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах.
Президент України Володимир Зеленський після закінчення «Кримської платформи» вручив державні нагороди главам держав і міжнародних організацій, які брали участь у саміті. Орденом князя Ярослава Мудрого I ступеня була також нагороджена і президент Молдови Мая Санду.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
