Доступність посилання

ТОП новини

Війна та санкції: як європейський бізнес «допоміг» Росії підготувати кримський плацдарм


Санкції за будівництво Керченського мосту Колаж

За перші дні широкомасштабного вторгнення в Україну Росія вийшла у світові лідери за кількістю застосованих економічних санкцій: впевнено оминула Іран і продовжує ставити рекорди. За даними бази санкційних ризиків Castellum.ai, проти Росії до 24 лютого 2022 року було запроваджено 2754 персональних і секторальних санкцій. З 24 лютого до 18 березня –​ ще 4333.

Війна, «якої немає», моментально вийшла на економічний фронт усередині Росії, і на контрольовані нею території. У Росії недоступні купівля євро, долара навіть інших валют, не працюють популярні платіжні системи немає безлічі звичних раніше товарів і послуг.

Щоправда, у Криму зміна реальності не загрожує бути такою шокуючою: до частини економічних обмежень кримчани звикали з 2014 року. Більше того, російський президент Володимир Путін запропонував російським компаніям, що потрапили під західні санкції, зайти в анексований Крим, оскільки тим втрачати вже нічого. Першим, «якомога ширше і швидше» в анексований Крим має увійти російський державний «Промсвязьбанк», який потрапив під санкції напередодні вторгнення.

Поки російські компанії оцінюють перспективність освоєння кримського ринку, Росію одна за одною залишають іноземні бренди та бізнеси, довгими списками яких рясніють ЗМІ та соцмережі. Але не всі йдуть повністю. Низка компаній заявила про зупинення інвестицій, але збереження російських філій та сервісів у цій країні.

Видання DW звертає увагу на цілу групу німецьких компаній, що заявили про зупинення інвестицій у Росію, але не пішли звідти повністю: BASF, Bayer, Claas, Fresenius, Globus, Henkel, Metro, Siemens, Stada, Uniper.

Деякі з цих компаній знайомі нам у зв'язку з опосередкованою діяльністю в анексованому Криму, який сьогодні став плацдармом для наступу російських військ на материкову частину України.

Так, продукція компанії Siemens, як мінімум, двічі в обхід санкцій опинялася в Криму в найпотрібніший для Росії момент. 2017 року в Криму виявили газові турбіни Siemens, за допомогою яких Росія змогла наростити генерацію в умовах відключення української електроенергії.

Газова турбіна компанії Siemens
Газова турбіна компанії Siemens

Тоді керівництво Siemens заявило, що турбіни доправили до Краснодарського краю, а в анексованому Криму опинилися внаслідок обману. Вимоги повернути турбіни з Криму російські суди відхилили.

У 2021 році, на піку водного дефіциту в Криму, виявили насоси виробництва німецької Siemens і датської Grundfos, встановлені на Бештерек-Зуйському водозаборі.

2 березня 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, компанія Siemens заявила, що припиняє постачання і створення нових бізнесів у Росії, також зробила пожертвування Червоному Хресту на підтримку України. Водночас компанія продовжить сервісне обслуговування раніше поставленого в Росію обладнання – від газових турбін до поїздів «Ластівка» та «Сапсан». Продовжує роботу російська дочірня компанія Siemens Healthineers «Сіменс охорона здоров'я».

Український експерт у сфері енергетичних і міжнародних відносин Михайло Гончар пояснює небажання Siemens залишати російський ринок тим, що компанія присутня на цьому ринку не перше століття і не хоче втрачати позиції.

Siemens заявив, що перспектив розширення ринку збуту високотехнологічної продукції, зокрема турбін Siemens, у Росії немає
Михайло Гончар

Але з економічної точки зору російський ринок, на думку експерта, зараз не є для Siemens найважливішим.

«‎Основна продукція Siemens, що знаходила попит у Росії, це виробництво різного типу газових турбін для газотранспортних магістралей. Але кілька років тому Siemens заявив, що перспектив розширення ринку збуту високотехнологічної продукції, зокрема турбін Siemens, у Росії немає, вони переорієнтувалися на американський ринок», – каже експерт.

Михайло Гончар
Михайло Гончар

Михайло Гончар припускає, що таким чином Siemens розраховує надалі взяти участь у великих інфраструктурних проєктах Росії.

Керченський міст уможливив масштабне перекидання озброєння та військової техніки з Росії на територію окупованого Криму
Михайло Гончар

Siemens – не єдина компанія, яка опосередковано допомогла Росії підготувати напад на Україну з кримського спрямування. Важливим інфраструктурним елементом перекидання військових сил Росії є міст через Керченську протоку, яка також була побудована із застосуванням європейських технологій.

«Саме Керченський міст уможливив масштабне перекидання озброєння та військової техніки з Росії на територію окупованого Криму, і таким чином Крим став плацдармом для атаки на Україну з північно-західного сектора Чорного моря та через сухопутний коридор», – каже Михайло Гончар.

Росія перекидає військову техніку до анексованого Криму, лютий 2022 року
Росія перекидає військову техніку до анексованого Криму, лютий 2022 року

Як повідомляє видання Trouw.nl, ще в 2019 році українська прокуратура передала слідчим органам Нідерландів інформацію про ймовірних учасників будівництва, компанії Dieseko Group, CAPE Holland, Dematec Equipment B.V., Allpacks International B.V. та Allnamics Pile Testing Experts B.V. Видання повідомляє, що станом на 6 березня з дев'яти відкритих у 2018 році виробництв завершено сім, до відповідальності нікого ще не притягнули.

Ще один приклад – китайський кабелеукладач JIAN JI 3001, який у 2016 році прийшов на допомогу Росії, проклавши з Кубані до анексованого Криму енергетичний міст потужністю 800 МВт.

На думку Михайла Гончара, до 24 лютого санкційний режим проти Росії «нагадував швейцарський сир із великими дірками», їх порівняно легко могли обійти західні компанії, або ті, хто хотів скористатися їхніми товарами та послугами.

Зараз, коли економічна ізоляція Росії стає тотальною, обхід санкцій обходитиметься ще дорожче, а відстежити порушення буде простіше. Деякі західні компанії все ще намагаються зберегти свої ніші на російському ринку або навіть скористатися кон'юнктурою, але перспективи втрати репутації здатні їх зупинити.

«Приклад – ситуація з компанією Shell. Вони почали скуповувати російську нафту дешево, але потім змушені були вибачитися», – каже Гончар.

Доступ до сайту Крим.Реалії заблокований Роскомнаглядом. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d3e1m6ew10i0fy.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії.​

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG