Доступність посилання

ТОП новини

Влада Криму знову анонсує подання позову до Києва щодо «водної блокади»


Ілюстраційне фото

Перший позов до Києва про «збитки від водної блокади Криму» буде подано до Арбітражного суду Криму до кінця лютого 2022 року. Про це заявив перший віцеспікер російського парламенту Криму Юхим Фікс.

«Ми зараз закінчуємо підготовку позову для передачі до Арбітражного суду Республіки Крим щодо визнання збитків. Завершуємо роботу над матеріалами, які будуть подані в суд. Я думаю, що перші позови будуть подані наприкінці лютого», – сказав ТАСС Фікс, уточнивши, що наразі йдеться лише про позови, що стосуються «збитків економіки Криму внаслідок водної блокади».

Він уточнив, що позови до Києва подадуть сім російських відомств Криму, зокрема Міністерство екології та природних ресурсів, Міністерство сільського господарства, Міністерство курортів і туризму, Держкомітет з водного господарства. Говорячи про розмір «зитків», Фікс зазначив, що на сьогодні він оцінюється в 1,45 трлн рублів. Фікс не виключив можливого коригування суми.

Раніше голова комітету із законодавства російського парламенту Криму Сергій Трофімов повідомляв ТАСС, що планує подати документи до суду щодо «водної блокади» до кінця 2021 року.

У серпні 2021 року російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу стосовно «невстановлених осіб» за «водну блокаду Криму» за статтею 358 Кримінального кодексу України (Екоцид).

Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов вважає, що у справі російського Слідкому з «водної блокади» півострова мають бути зазначені конкретні особи, причетні до перекриття Північно-Кримського каналу.

У липні 2021 року Генеральна прокуратура Росії звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну, зокрема за «водну блокаду» Криму. Пізніше стало відомо, що ЄСПЛ відхилив запит Росії щодо застосування тимчасових заходів у рамках міждержавної скарги на Україну стосовно вимоги припинити блокування надходження прісної води в Крим та обмеження прав національних і мовних меншин.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода заявляв, що відновлення подачі дніпровської води в Крим через канал можливе лише після його деокупації.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з огляду на анексію Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG