Доступність посилання

ТОП новини

У Києві обговорюють, як захистити своє право власності на землю в Криму (трансляція)


Ілюстративне фото

У середу 31 березня в Києві проходить онлайн-обговорення на тему «Як захистити своє право власності на земельну ділянку в Криму», на якому обговорюють указ президента Росії Володимира Путіна від 20 березня 2020 року. Згідно з указом, значна частина півострова була віднесена до «прикордонних земель», які не можуть перебувати у власності «іноземців та осіб без громадянства».

Трансляцію обговорення можна подивитися на Facebook-сторінці Крим.Реалії.

«Іноземець або особа без громадянства повинні продати свою земельну ділянку протягом року з моменту ухвалення цього указу або іншим способом переоформити його на громадян Росії. В іншому випадку, така ділянка буде відчужена за рішенням суду. Громадяни України, які «автоматично» не отримали громадянство Росії, вважаються в Криму іноземцями», – йдеться в описі обговорення.

Зокрема, серед питань, які планують обговорити учасники:

  • наслідки відчуження землі в Криму;
  • державна політика України щодо захисту жертв порушень прав на майно з боку окупаційної влади Криму;
  • російська судова практика щодо відчуження земельних ділянок;
  • розслідування українськими правоохоронцями кримінальних проваджень за фактами привласнення майна в Криму;
  • перспективи розгляду справ про відчуження землі на півострові в Європейському суді з прав людини.

Також, як уточнюється, під час обговорення презентують новий тематичний блок у Telegram-боті CrimeaIsUaBot із земельних питань – там кримчани можуть швидко отримати консультацію і заповнити шаблони документів. Крім цього, презентують інтернет-сторінку, де зібрали всі корисні матеріали та контакти для допомоги кримчанам у земельних питаннях.

Серед заявлених спікерів – перша заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Дар'я Свиридова, перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Віталій Секретар, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко, адвокат, юридичний експерт Регіонального центру з прав людини Микола Кіккас. Модератор заходу Ольга Куришко – координатор юридичного напряму «КримSOS».

Нагадаємо, 24 березня 2020 президент Росії Володимир Путін підписав указ, яким розширено заборону на володіння землі іноземцями на територію анексованого півострова. До списку увійшли більшість прибережних районів Криму, включаючи курортні міста – Керч, Ялту, Євпаторію і Севастополь, що вважаються за російськими законами окремим суб'єктом Федерації. Заборона не поширилася тільки на три райони Криму, які не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після деокупації Криму права громадян України на землю будуть відновлені, і закликав власників земельних ділянок зберегти всі документи, що підтверджують право їх власності, а також будь-які документи, які «нав'язуватиме Росія натомість».

Раніше повідомлялося, що загалом «іноземцям» у Криму до підписання Володимиром Путіним указу належало близько 11 з половиною тисяч ділянок, насамперед у популярних прибережних районах. Заборона володіти землею стосується представників 55 держав, більшість власників – громадяни України.

У Росреєстрі заявили, що влада примусово продасть землі іноземців, якщо ті не відмовляться від них протягом року після набуття указом чинності. Виручені гроші повинні будуть передати колишньому власнику або державі, при цьому відшкодувавши колишньому власнику вартість майна.

Європейський Союз заявив, що не визнає указ Путіна про володіння землею в Криму. Брюссель розцінює вступ цього документа в силу як ще одну спробу насильницької інтеграції українського півострова до складу Росії. Євросоюз знову заявив, що не визнає анексію Криму, підтримує територіальну цілісність України і закликав Москву припинити всі порушення міжнародного права на півострові.

Прокуратура АРК назвала «системними утисками» позбавлення українців землі в Криму. У відомстві розслідують кримінальне провадження за фактом «широкомасштабного привласнення державної та приватної власності» в Криму, що є «серйозним порушенням Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, а також військовим злочином відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG