Доступність посилання

ТОП новини

«Кримська платформа»: найважливіші заяви, які прозвучали з вуст учасників саміту


За підсумками саміту, учасники підписали спільну декларацію

У Києві 23 серпня відбувся перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат із питання деокупації Криму. За підсумками саміту, учасники підписали спільну декларацію. Радіо Свобода зібрало найважливіші заяви, які пролунали з вуст світових лідерів.

Володимир Зеленський, президент України:

«Без забезпечення належної безпеки в Чорному морі, нам навряд чи вдасться повернути Крим. Окупація Криму ставить під сумнів ефективність всієї міжнародної системи безпеки, принципів територіальної цілісності, і недоторканності кордонів. Без відновлення довіри до цієї системи, жодна держава не може бути впевненою, що не стане наступною жертвою окупації територій.

Український Крим був гарантією регіональної стабільності. Зараз це порохова бочка. З початку окупації Москва втричі збільшила свою військову присутність на нашому українському півострові. З всесвітньовідомого курорту сьогодні Крим перетворився на військову базу, став плацдармом для подальшого поширення впливу Росії на регіон Чорного моря. Крим перетворився в територію, на якій грубо і системно порушуються права і свободи людини.

Тимчасова окупація автономної республіки Крим Російською Федерацією розпочалася 20 лютого 2014 року і триває вже 2741 день. Занадто багато, якщо чесно, часу втрачено. Ми більше не повинні втрачати жодного дня. Я дуже радий, що ми запустили наш майданчик».

Дженіфер Ґарголм, представниця президента США:

«Сполучені Штати Америки пишаються можливістю бути тут і підтримувати «Кримську платформу». Ми разом з Україною. З усіма вами одностайно засуджуємо незаконну анексію Криму. Зараз ми святкуємо 30-ту річницю незалежності. І США пишається тим, що упродовж трьох десятиліть ми були з вами. І ці стосунки ще більше зміцняться наступного тижня, коли обидва президенти (Джо Байден та Володимир Зеленський – ред.) зустрінуться у Вашингтоні. Від імені президента Байдена хочемо заявити про підтримку України, її реформ, вашої роботи щодо підтримки євроатлантичних прагнень. Ми підтримуємо вашу боротьбу із корупцією і вашу більш серйозну боротьбу з російською агресією.

Наша підтримка лишатиметься конкретною, істотною. Ми вже надали 4,9 мільйона доларів допомоги Україні. Ця підтримка триватиме далі. Ми надаватимемо підтримку збройним силам України, зокрема щодо захисної зброї та обладнання, які Україна потребує у боротьбі з Російською агресією. Ми продовжуватимемо наші дипломатичні зусилля, які ми застосовуємо спільно з нашими союзниками та партнерами для розв’язання конфлікту на Сході України. Ми хочемо Росію поставити на її місце. І ми хочемо домогтися припинення її втручання на Сході України та припинення окупації Криму».

Шарль Мішель, голова Європейської ради:

«Незалежність – це суверенність, це територіальна цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів. Я тут присутній для того, щоб підтвердити незмінну позицію Європейського союзу. Ми не визнаємо незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією.

Ми продовжуватимемо нашу політику невизнання цього і ми далі виступатимемо проти будь-яких порушень міжнародного права…

Наша мета – зробити так, щоб незаконна анексія ніколи не стала легітимізованою. ЄС також запроваджує заходи, які допомагали Україні долати наслідки анексії.

Позиція щодо Криму повинна лишатися на високому рівні серед міжнародного порядку денного. Ми засвідчуємо нашу незмінну політичну підтримку цього. Ми хочемо таким чином реагувати на загрозу міжнародному порядку».

Петр Альтмаєр, міністр економіки і енергетики Німеччини:

«Німеччина не визнала і не визнаватиме незаконну анексію Криму Росією. Німеччина виходить із принципу територіальної цілісності та суверенності. Ми розуміємо, що анексія створила велику проблему в регіоні. Саме тому ЄС запровадив санкції і пролонгував їх багаторазово.

Анексія Криму – це наруга над верховенством права. Ми бачимо, які загрози це несе, зокрема кримським татарам та іншим жителям (півострова – ред.). Ми не дозволимо перетворити Крим на «сліпу пляму» на мапі.

Ми разом з Україною засуджуємо цю анексію. І ми закликаємо до нових перемовин, до відновлення державних кордонів. Завдяки розвитку різних форматів співпраці з партнерами ЄС ми змогли відкрити нові можливості. І енергетичне партнерство з Україною є одним із прикладів, як ми можемо зміцнювати наші економічні зв’язки. Сподіваюся на продовження наших зусиль у співпраці.

Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ Туреччини:

«Приблизно сім років минуло з моменту незаконної анексії Криму. Наша підтримка територіальної цілісності України залишається міцною. Наш голос сильно звучить серед інших голосів проти такого відвертого порушення міжнародного права.

Ми зібралися тут, щоб підтвердити нашу солідарність і відданість у цій боротьбі. «Кримська платформа» – це ще й питання людей. Туреччина, як і багато інших країн, які представлені тут, також має чимало представників кримськотатарського народу.

Є така приказка: «Впасти простіше, аніж піднятися». Кримські татари знали упродовж історії і падіння, і злети. Ми підтримуємо прагнення кримських татар до збереження єдності та незалежності України. Хочу ще раз наголосити на необхідності підвищення світового усвідомлення значення проблеми анексії Криму».

Франк Рістер, міністр торгівлі Франції:

«Уже сім років минуло відтоді, як Росія окупувала цю територію і міжнародна спільнота опинилася перед фактом… Для нас дуже важливо показати, що дотримання міжнародного права залишається пріоритетом для нас усіх, так само як і дотримання територіальної цілісності країн. Від імені Емманюеля Макрона, президента Французької Республіки, я хочу наголосили на важливих речах.

Я хочу нагадати, що Франція не визнає і не визнаватиме незаконну анексію автономної республіки Крим та міста Севастополя. Наша підтримка територіальної цілісності України залишається послідовною. Ми дійсно вважаємо, що ця ситуація загрожує світовому порядку. Ми стурбовані ситуацією в Криму, систематичним порушенням прав людини… Про відповідальність необхідно нагадати Росії, оскільки вона окупувала цю територію.

Спорудження Керченського мосту дуже негативно вплинуло на навігаційну ситуацію в зоні Чорного та Азовського морів. Свобода торгівлі, так, як і свобода пересування, свобода навігації є ключовими для свободи європейської спільноти».

Янош Адер, президент Угорщини:

«Угорці, які опинилися у складі меншин в інших державах, страждали протягом багатьох століть, тому що в них відібрали їхні школи, домівки, вживалися всі заходи для того, аби вони не могли вивчати власну мову. Якщо вживання рідної мови обмежується в державному житті, якщо ті, хто використовує свою рідну мову, опиняється перед загрозою штрафів, це суперечить ідеалам демократії. І це також не приносить користі титульним націям.

Ми знаємо, чому анексія Криму – така чутлива рана для українців. Ми, угорці, розділяємо цей біль. Через нашу відданість ідеалам міжнародного права ми непохитно підтримуємо територіальну цілісність та суверенітет України.

Ми сподіваємося, що Україна зможе забезпечити майбутнє для всіх своїх громадян, і що угорці зможуть себе почувати в Україні як удома. Для досягнення цієї цілі ми залишаємося напоготові надати вам усю необхідну підтримку».

Мустафа Джемілєв, лідер Меджлісу кримськотатарського народу:

«Ми були впевнені, що світова спільнота, насамперед ядерні країни, підписанти Будапештського меморандуму вживатимуть найрішучіших заходів для приборкання агресора. Але цього не сталося. Ми вдячні світовій спільноті за ухвалення резолюцій на Генеральній асамблеї ООН та міжнародними організаціями з вимогою припинити окупацію Криму, вдячні за ті санкції, які запровадили проти країни-агресора. Але всього цього для звільнення Криму від окупації виявилося недостатньо…

ООН виявилася неспроможною і не буде спроможною запобігати та припинити агресію, захоплення чужих територій та міжнародний бандитизм доти, доки агресор матиме право вето в Раді Безпеки – найважливішій структурі ООН…

Хіба не в інтересах кожної країни жити у світі, де діє право, а не сила, де порушники цього принципу неодмінно повинні бути покарані. Цілком зрозуміло, що кожна країна обов’язково повинна захищати свою територію від посягань інших країн. Але хіба не зрозуміло, що якщо залишиться безкарним захоплення території однієї країни, то жодна країна не зможе почуватися в цілковитій безпеці.

Є у кримських татар така приказка: «Царство шакалів триває доти, доки не прокинуться і не піднімуться на ноги леви». Ми дуже сподіваємося, що світова спільнота все ж дуже скоро підніметься на ноги, щоб на нашій землі тріумфувало право, а не груба сила».

Мірче Джоане, заступник генерального секретаря НАТО:

«Український народ обрав шлях до свободи, до демократії та євроатлантичної інтеграції. Як пан Столтенберг (генеральний секретар НАТО – ред.) сказав, НАТО перебуває на боці України і підтримує Україну. НАТО засуджує і ніколи не визнає незаконну, нелегітимну анексію Криму Російською Федерацією.

Крим є територією України і ми закликаємо Росію повернути контроль над півостровом Україні. Безпекова ситуація в Криму, на сході України, у Чорноморсько-Азовському регіоні впливає на нас усіх. Дії Росії призвели до невимовних страждань для українського народу. Вони підривають міжнародне право. Вони є загрозою для системи міжнародного порядку, які базуються на правилах та принципах. І це не лише питання України – це питання для нас усіх.

Підтверджуємо рішення Бухарестського саміту, що Україна та Грузія стануть членами НАТО. Ми хотіли б привітати готовність України розв’язувати конфлікт з Росією мирним шляхом. Ми захищаємо ваш суверенний інтерес».

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України:

«Окупація Криму – це не внутрішня проблема України. Це проблема світового масштабу, яка руйнує систему міжнародної безпеки. Україна зазнала величезних економічних збитків від окупації Криму. Загальні потенційні збитки оцінюються сьогодні експертами в розмірі понад сто мільярдів доларів – це втрачені природні ресурси, втрачені активи держави, втрачена промисловість і втрати людей, які страждають від окупації Росії».

23 серпня у Києві пройшов перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат із питання деокупації Криму.

У Києві 43 країни, які беруть участь у першому саміті «Кримської платформи» 23 серпня, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Учасники саміту заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Влада України наголосила, що до Декларації саміту зможуть приєднатися держави, представники яких не приїхали в Київ.

У Кремлі назвали саміт «Кримської платформи» «недружнім щодо Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції щодо голови МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

Підконтрольна Росії влада Криму назвала «Кримську платформу» і її саміт, який пройшов у Києві 23 серпня, «інформаційним тлом», створеним для «демонстрації жителям України діяльності з деокупації Криму».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG