«Цілком можливо, що 23 серпня 2021 року увійде в історію як день початку деокупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Окупація півострова Крим почалася в Москві, деокупацію Криму точно ми розпочнемо в Києві», – заявив, відкриваючи в Києві установчий саміт «Кримська платформа», президент України Володимир Зеленський.
46 офіційних делегацій відвідали у понеділок цей, за словами Зеленського, «перший єдиний інституціональний майданчик, який працюватиме щодня в офісі «Кримської платформи» – міжнародний координаційний формат для консолідації зусиль у питанні деокупації Криму, ініційований президентом України.
Кожен із учасників у своєму трихвилинному виступі підтверджував непохитну підтримку територіальної цілісності України і категоричне невизнання незаконної окупації Криму Росією. Подаємо деякі тези цих виступів.
- Голова Європейської ради Шарль Мішель:
«Я присутній тут, щоб підтвердити незмінну позицію ЄС: ми не визнаємо незаконну анексію Криму і Севастополя Росією. Ми продовжуватимемо нашу політику невизнання і виступати проти будь-яких порушень міжнародного права».
- Президент Латвії Егілс Левітс:
«Міжнародна спільнота ніколи не визнавала нелегальну анексію Балтійських країн, і через 50 років незалежність країн Балтії відновилася. Відтоді минуло вже 30 років, і ми зараз є членами ЄС та НАТО з міжнародно визнаною владою і кордонами. Цей прецедент вже є частиною міжнародного права. І випадок України та інші, коли сталося кричуще порушення міжнародного права, врешті закінчиться тим, що правопорядок відновиться. Я абсолютно переконаний, що рано чи пізно Крим знову стане українським».
- Президент Литви Ґітанас Науседа:
«Литва підтримує зусилля для зміцнення державних інституцій в Україні, забезпечення верховенства права та чесної конкуренції в умовах ринкової економіки. Ці реформи допоможуть створити вільну, сильну, процвітаючу Українську державу. І я вважаю, що вже близько той день, коли Україна стане символом надії для людей з окупованих територій. А наше завдання – допомогти українському народу досягти цих цілей і стати якнайкращим прикладом».
- Президентка Естонії Керсті Кальюлайд.
Керівник Естонії Керсті Кальюлайд розповіла, як напередодні саміту «Кримської платформи» відвідала КПВВ «Чонгар» на адміністративному кордоні окупованого Криму з материковою частиною України. Вона торкнулася гуманітарних питань – її розчулила, зокрема, історія маленької дитини, «яка, озирачись на батьків, перетинала кордон серед замінованих полів».
- Прем'єр-міністр Швеції Стефан Левен:
«Через сім років після анексії Криму я хочу ще раз наголосити на незмінності підтримки Швецією територіальної цілісності та суверенітету України. Незаконна анексія Криму Росією є зухвалим порушенням європейського порядку безпеки, який визначений у заключному Гельсінському акті».
Він також наголосив, що відносини України зі Швецією почалися ще з 16-го століття, з Конституції Пилипа Орлика, яку саме зараз привезли до Києва і її може побачити кожен охочий.
Конституція Пилипа Орлика в Києві – фоторепортаж із відкриття виставки
- Спікер парламенту Чехії Мілош Вистрчіл.
Нагадав про 1938 рік, «коли чехів виганяли з власної країни за Мюнхенськими угодами – через амбіції Гітлера і через те, що союзники тодішньої Чехословаччини не підтримали недоторканність її території».
Він наголосив, що то були угоди, «коли ухвалювали рішення про нас без нас, а ми хочемо, щоб рішення ухвалювалися за нашої участі».
- Міністр Британії з європейського сусідства та Америки Венді Мортон:
«Ця платформа закликає нас усіх посилити світову увагу і залучення до питання Криму під лідерством України. Ми вітаємо кроки України для розширення обговорення найважливіших питань. Чи то все більш тривожне погіршення стану довкілля, чи збільшення безпекових ризиків у Чорному та Азовському морях – ми можемо переломити ситуацію, тільки якщо будемо діяти всі разом».
- Президент Угорщини Янош Адер:
«Угорщина знає з власного досвіду, коли велика держава нав’язує нам свої правила, як зовнішні сили перекроюють кордони Європи. Угорці, які опинилися у складі меншин в інших державах, страждали протягом багатьох століть, тому що в них відібрали їхні школи, домівки. Вживалися всі заходи для того, щоб вони не могли вивчати власну мову», – сказав угорський президент, звертаючи більше уваги на проблеми угорських меншин. Наприкінці він додав, що його країна була однією з тих, хто першими визнав незалежність України.
- Президентка Молдови Майя Санду.
Говорячи про правила регіональної безпеки, вона наголосила:
«Ми не маємо викручувати один-одному руки, треба дотримуватися прав людини. Правила поведінки, як доміно, падають, необхідно створити чіткі правила, якщо ми хочемо дійти до спільного шляху».
- Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Першу частину свого виступу говорив українською, засвідчивши незмінну підтримку незалежності і територіальної цілісності України.
Нагадав про приклад мирної реінтеграції Хорватії після війни на Балканах.
«Хорватія добре знає, наскільки складно жити в умовах тривалого конфлікту, коли частина території окупована… У нас є дуже гарний досвід мирної реінтеграції Подунав’я, що поклала край окупації частини території нашої країни у 1998 році через успішну миротворчу місію ООН, ймовірно, найуспішнішу в Європі за останні 70 років. Ми готові запропонувати вам усю необхідну допомогу для застосування такої моделі».
- Міністр закордонних справ справ Австрії Александер Шелленберг.
Сім років після окупації Криму «Росія продовжує підривати територіальну цілісність, неподільність і суверенітет України…
Це значить, що ми керуємося не верховенством права, а законом джунглів. Тому ми зібралися тут, щоб надіслати дуже просте повідомлення: міжнародна спільнота не визнала і не визнаватиме незаконну анексію Криму. Ми не толеруватимемо, що одна держава порушує суверенітет іншої».
Александер Шелленберг додав, що Австрія також не приймає теперішню мілітаризацію Криму Росією, Азовського та Чорного морів, і засуджує порушення Росією прав людини і фундаментальних свобод жителів Криму.
- Міністр з економічних питань та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр:
«Анексія Криму – це наруга над верховенством права. Ми не дозволимо перетворити Крим на сліпу пляму на мапі. Ми стоїмо разом з Україною, ми закликаємо до переговорів, ми закликаємо до відновлення міжнародного порядку».
- Глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу:
«За теперішніх обставин немає простого рішення для розв’язання цієї проблеми (повернення Криму – ред.). На жаль, міжнародна система, включно з механізмом ООН, не є добре розроблена для цього.
Цей саміт відзначає важливий старт нашої координації, щоб досягнути мирного та довготривалого рішення. Крим – це Україна», – констатував Чавушоглу і процитував приказку: «Впасти простіше, ніж піднятися знову».
- Міністр енергетики США Дженніфер Гренгольм:
«Хочу чітко сказати: ми разом з Україною і з усіма вами засуджуємо незаконну анексію Криму… І ми продовжимо підтримку Кримської платформи, щоб постійно нагадувати про те, що Крим – це Україна і завжди буде Україною. А Росія повинна нести відповідальність за свою агресію».
За словами пані Гренгольм, Сполучені Штати зберігатимуть санкції проти Росії, поки триватиме незаконна анексія Криму та агресія на Донбасі.
- Заступник генсека НАТО Мірча Джоане:
«Дії Росії приносять страждання та людські втрати Україні та підривають міжнародне право і погрожують міжнародному порядку. Ми засуджуємо військове нарощування Росії та дестабілізуючі дії і закликаємо припинити їх, а також порушення прав всіх українців, включно з кримськими татарами», – сказав заступник генсекретаря.
Джоане нагадав, що лідери НАТО на саміті у червні підтвердили рішення Бухарестського саміту, що Україна та Грузія стануть членами Північноатлантичного альянсу.
- Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
Назвав форум «променем надії на швидке звільнення від окупації».
Він нагадав про обв’язки країн, які 1995 року гарантували суверенітет України, згадав про заключний акт Гельсинських угод, статут ООН, де мовиться про недоторканність державних кордонів. ООН не буде спроможною запобігати і припинити агресію, захоплення чужих територій і міжнародний бандитизм, допоки агресор буде мати право вето в Раді безпеки ООН».
Мустафа Джамілєв звернув увагу на те, що, не дивлячись на шантаж із боку Росії, не дивлячись на пандемію, представники країн приїхали на цей саміт. Він процитував приказку: «Царство шакалів триває доти, доки не прокинуться і не піднімуться на ноги леви».
Підсумки
Виступаючи із заключним словом, президент Зеленський повідомив, що всі учасники саміту вже схвалили текст декларації, яка буде відкрита для приєднання інших держав та міжнародних організацій.
«Декларація чітко фіксує невизнання незаконної анексії Криму Росією, зобов’язання розглянути запровадження додаткових політичних, дипломатичних обмежувальних заходів відносно Росії у разі подальшої агресії, об’єднання зусиль всіх країн-учасниць нашої «Кримської платформи» задля зміцнення безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні», – сказав Володимир Зеленський і продемонстрував журналістам текст декларації.
Реакції експертів
Український політолог, Директор Інституту світової політики Євген Магда у коментарі для Радіо Свобода, каже, що Україна отримала потужний сигнал від усіх країн НАТО та Європейського союзу про політичну підтримку, «але ця підтримка у вигляді декларації». «Ми не можемо розраховувати на те, що ми зможемо в цьому сенсі якось кудись бігти і чогось добиватися – такими є, на сьогоднішній момент, об’єктивні реалії, – зауважує експерт. – З одного боку – проведення цього саміту є необхідним, а з іншого боку – він не дав відповіді: «Що далі?».
На думку Євгена Магди, організатори спочатку потрапили в пастку – з тим, що вони хотіли поєднати цей саміт зі святкуванням 30-річчя Незалежності, й очікували побачити тут хоча б одного з керівників «Групи семи», «але цього не сталося з низки різних причин, і Афганістан не першочергова, тому що Афганістан виник 2 тижні тому, а плани формувалися набагато раніше. І це проблема», – каже Магда.
«Тобто ця річ потрібна і значною мірою унікальна, але насправді зусилля самих українських дипломатів я оцінюю високо, тому що за такий період зібрати достатньо високий рівень представництва, але очікувати, що буде рішення, яке дозволить звільнити Крим тут і зараз – це, щонайменше, наївно, я б сказав, непрофесійно», – зазначив Радіо Свобода експерт.
Кримська політологиня Євгенія Горюнова каже, що спершу відчула ейфорію, «бо президенти, прем'єри, голови МЗС говорили дуже правильні речі про те, що Росія має нести відповідальність, що вона повинна повернутися до стандартів міжнародного права – до Хельсинської наради тощо». «І все це дуже правильні речі, які повинні працювати, щоб відбулася деокупація Криму, – міркує експертка в інтерв’ю Радіо Свобода. – Але коли президент Зеленський оголосив підсумкову декларацію, він сказав, що санкції будуть посилені проти Росії тільки в разі наступної агресії». І це для Євгенії Горюнової є дійсно проблемою.
«Якщо ми будемо чекати наступної агресії, а не посилювати санкції сьогодні на Росію, то тоді деокупації Криму ми будемо чекати дуже довго», – каже політологиня. Вона розуміє, що «там треба було узгодити всі позиції, адже були деякі країни, які були категорично проти посилення санкцій, тому й маємо такий, узгоджений всіма, варіант, але з таким варіантом проблема деокупації Криму затягнеться на довгий час». На думку експертки, міжнародна спільнота має постійно підсилювати і розширювати санкції щодо Криму.
«Щиро плескати в долоні»
Євген Магда, який є також експертом із дезінформації, віддав належне організаторам саміту, що вони «зуміли банери з рекламою трансляції «Кримської платформи» розмістити на популярних російських медіа». «Це такі речі, за які треба віддавати належне і щиро плескати в долоні, – вважає він. – Але інша справа в тому, що Росія буде реагувати по-різному і не обов’язково нелінійно. Тобто вона, вочевидь, буде реагувати новими арештами в Криму і вже відреагувала, – на думку Магди, – тим, що, зрозуміло, представників Росії не було, представників Китаю не було, але практично не було представників Азії, у нас Зеленський анонсував на осінь турне до Азії – як він поїде, коли ніхто не приїхав на «Кримсьску платформу»?» – запитує директор Іституту світової політики і робить висновок: «Це урок того, що можна провести великий і, в принципі, потрібний захід, але він може бути слабко конвертований у реальні досягнення».
«Перший крок за 7 років?»
Ще на одну тему з виступу Володимира Зеленського звертає увагу в коментарі для Радіо Свобода Євген Магда – на слова президента, що «Кримська платформа» – «це перший крок, перша спроба з моменту окупації Криму 7 років тому, в напрямку повернення питання Криму в міжнародний порядок денний», питання, яке, за словами президента, «протягом семи років у практичній площині взагалі не обговорювалося в будь-якому міжнародному форматі».
Експерт хотів би нагадати «і Володимиру Зеленському, і читачам Радіо Свобода про те, що під час «женевського формату» навесні 2014 року, ще за президентства його попередника, Петра Порошенка, це обговорювалося, тому це не перший крок. Просто треба розуміти, що коли на сході палає конфлікт, найбільший у Європі за останні 20 років, то саме цей конфлікт буде привертати увагу, а не ситуація в Криму, де окупація, на жаль, уже відбулась і, практично, в мирний спосіб».
«Дякую, що всі ви леви»
Президент Зеленський, підсумовуючи результати саміту, наголосив, що кількість країн-учасниць – 46 – «це 46 доказів того, що наш світ не перейшов у формат «кожен сам за себе», що він буде і надалі об’єднуватися проти несправедливості, він був, є і буде на боці України, тобто на боці правди, на боці принципів міжнародного права».
«Вперше на міжнародному рівні Росію визнали державою-окупантом. Питання Криму не закрито», – зазначив він.
І зовсім наостанок, дякуючи учасниками за участь у саміті, президент Зеленський, цитуючи Мустафу Джемілєва, сказав: «Дякую, що всі ви леви».
Логотипом «Кримської платформи» стало зображення стовпів давнього Херсонеса, що символізують демократію, над якими пурхає голуб – символ свободи та миру. Ця композиція має й другий сенс: вона нагадує глядачеві тризуб і тамгу – головні символи українського та кримськотатарського народів.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
