У російському Управлінні державної інспекції безпеки дорожнього руху МВС Криму не знайшли порушень у діях своїх співробітників під час затримання кримських татар на Керченському мосту 3 листопада. Така відповідь від ДІБДР отримав Сейдамет Сейтаблаєв, який тоді поскаржився до чергової частини поліції.
«Ми прямували на вирок кримським татарам з селища Біюк-Онлар (Октябрське – КР) у справі красногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір». Під час перетину Кримського мосту нас зупинили о 23.30 вечора 2 листопада і тримали до ранку 3 листопада. Підійшов співробітник ДІБДР, співробітник поліції та ще одна людина без розпізнавальних знаків на одязі. Вони вилучили у всіх пасажирів паспорти, технічний паспорт автомобіля та посвідчення водія. При вилученні нічого виразно не пояснили. Сказали тільки, що тут стаціонарний пост і перевірка документів», – розповів Сейтаблаєв «Кримській солідарності».
У ДІБДР деталей затримання чоловікові не пояснили, але послалися на загальні нормативні акти.
«За результатами перевірки встановлено, що співробітники ДІБДР МВС у Республіці Крим діяли в межах компетенції, встановленої Кодексом Росії про адміністративні правопорушення та Адміністративний регламент виконання Міністерством внутрішніх справ Росії державної функції щодо здійснення Федерального державного нагляду за дотриманням учасниками дорожнього руху вимог Законодавства Росії у сфері безпеки дорожнього руху, затверджених наказом МВС Росії від 23.08.2017 №664», – йдеться у відповіді начальника УДІБДР МВС Криму Олега Гранковського.
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які тоді виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», тримали співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
3 листопада в Ростові-на-Дону винесли обвинувальний вирок. Кримчан засудили на 42 роки на трьох.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
