Доступність посилання

ТОП новини

В ЄС має бути спецпредставник по Криму – глава МЗС України


Дмитро Кулеба

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що в Європейському союзі потрібно створити посаду спецпредставника по Криму. Про це він сказав в інтерв'ю турецькому виданню «Анадолу».

На думку Кулеби, ЄС є хорошим партнером для України і підтримує країну від самого початку конфлікту, поки ще є «простір для поліпшення».

«Ми хотіли б, щоб була представлена позиція спецпредставника ЄС по Криму. Оскільки ці кризи відбуваються навіть не в безпосередній близькості від Європи, вони також відбуваються в Європі і заслуговують на особливу увагу», – пояснив український міністр.

Водночас Кулеба вказав на те, що після анексії Криму Кремль намагається «русифікувати» півострів.

«Меджліс кримських татар – представницький орган – заборонений. Навчання українською мовою доступне лише для 0,2% школярів Криму. Все це явне порушення міжнародного гуманітарного права», – підкреслив він.

Кулеба також висловив упевненість, що «Росія піде з Криму, а Україна поверне свій суверенітет».

18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, що засуджує порушення прав людини в Криму. Після голосування Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

У МЗС Росії при цьому заявили, що ухвалений проєкт резолюції щодо Криму «носить політично ангажований характер».

Почему Эрдоган не признает аннексию Крыма? | Крым.Реалии ТВ (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:23 0:00

Влада України активно залучає країни ЄС і Заходу до участі в Кримській платформі з деокупації півострова. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше повідомив, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві у травні 2021 року.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

XS
SM
MD
LG