В офісі Меджлісу кримськотатарського народу в Києві відбулась зустріч лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, лідера Меджлісу кримських татар Рефата Чубарова і народного депутата України Рустема Умерова з постійним представником України при Раді Європи Борисом Тарасюком.
На зустрічі обговорили форми співпраці Меджлісу і Представництва України в Раді Європи з підготовки та розгляду питань, спрямованих на захист прав людини і прав кримськотатарського народу в анексованому Криму, щодо відновлення державного суверенітету України над Кримом, написав Рефат Чубаров на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, Мустафа Джемілєв, який входив до складу парламентської делегації України в ПАРЄ у 2014-2019 роках, підкреслив важливість продовження роботи з підготовки спеціальної доповіді і проєкту резолюції ПАРЄ «Про становище кримськотатарського народу в Автономній Республіці Крим і Севастополі (Україна)». Однак, як сказав Джемілєв, необхідно, щоб автор доповіді провів усі необхідні консультації з Меджлісом кримськотатарського народу і представниками кримськотатарських громадських організацій.
«Рустем Умеров, який є членом відновленої парламентської делегації України в ПАРЄ, висловив низку конкретних пропозицій, реалізація яких українською делегацією у перебігу зимової та весняної сесій ПАРЄ сприятиме збереженню принципових позицій Ради Європи в оцінках російської агресії проти України і спроб анексії Криму Росією», – поінформував Чубаров.
Раніше голова делегації України в ПАРЄ, депутат Верховної Ради з фракції «Слуга народу» Єлизавета Ясько розповіла, як українські парламентарії підніматимуть питання Криму на зимовій сесії ПАРЄ, що стартує 27 січня у Страсбурзі.
Нагадаємо, Верховна Рада України 16 січня ухвалила заяву про повернення постійної делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи в 2020 році. За відповідне рішення проголосували 348 народних депутатів.
Парламентська асамблея Ради Європи 26 червня 2019 року погодилася повернути делегацію Росії без санкцій. У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань.
У Кремлі після рішення ПАРЄ про відновлення права голосу російської делегації заявили, що мають намір «послідовно і терпляче роз'яснювати» Заходу «ситуацію з Кримом».
Російська делегація не брала участь у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування обмежень повноважень її делегації.
Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи в умовах нехтування вимогами організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
