У Міністерстві закордонних справ України повідомили про початок наступного етапу в рамках Кримської платформи з деокупації півострова. Про це перша заступник міністра Еміне Джеппар заявила 20 жовтня під час зустрічі з послом ЄС в Україні Матті Маасікасом.
«Фаза активної адвокації, яку вже фактично почало керівництво держави, передбачає інформування наших міжнародних партнерів про деталі і субстантивну частину кампанії щодо Кримської платформи, ініційованої президентом України», – цитує Джеппар пресслужба міністерства.
Українська дипломатка розповіла, що Кримська платформа стане новим міжнародним форматом для підвищення ефективності та координації дій міжнародної спільноти з деокупації Криму та захисту прав й інтересів кримчан, а також для формалізації та систематизації всіх наявних і нових форматів співпраці в цьому питанні.
«Платформа сприятиме зміцненню міжнародної політики невизнання спроби Росії анексувати Кримський півострів, створить додаткові можливості для більш оперативного реагування на наростальні загрози безпеці в результаті російської мілітаризації в Чорному і Азовському морях, дозволить консолідувати політичний тиск на Кремль, зокрема шляхом санкційних інструментів, а також протидіяти подальшим грубим порушенням прав людини», – наголосила Еміне Джеппар.
Перший заступник міністра зазначила, що за сприяння Мааті Маасікаса найближчим часом у представництві ЄС в Україні пройде тематичний брифінг для країн-членів ЄС, у рамках якого буде представлено детальне бачення діяльності платформи по лінії Євросоюзу.
Раніше президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у спільній заяві з президентом України Володимиром Зеленським зазначив, що Анкара готова співпрацювати з Києвом у рамках Кримської платформи з деокупації півострова.
Цю заяву розкритикували підконтрольні Росії сенатори та депутати з Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
