Національний лідер кримських татар, депутат Верховної Ради (фракція «Європейська солідарність») Мустафа Джемілєв, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар і депутат ВР (партія «Голос») Рустем Умеров обговорили стратегію з деокупаціъ Криму та ОРДЛО. Про це Умеров написав на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомив Рустем Умеров, серед обговорюваних питань:
- напрацювання зі стратегії деокупації тимчасово окупованих територій;
- необхідність включення в державний бюджет України на 2021 рік програми «Розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України», скороченої в поточному проєкті бюджету;
- підготовки урядом проєкту закону про надання статусу особи, позбавленої особистої свободи в результаті збройної агресії проти України та отримання відповідного соціального захисту;
- збереження фінансування програми «Доступне житло», адже пільгове кредитування вкрай важливе для ВПО і учасників АТО/ООС;
- виконання урядом Указу президента України про надання державного статусу окремим релігійним святам, серед яких Рамазан-байрам і Курбан-Байрам;
- реалізації проєкту будівництва 1000 квартир і Соборної мечеті.
Нагадаємо, член пропрезидентської партії «Слуга народу» Єлизавета Ясько розповіла про роботу у Верховній Раді Україні створеного 3 грудня міжфракційного об'єднання «Кримська платформа».
Співголовами об'єднання обрано народних депутатів Рустема Умерова, Мустафу Джемілєва, Ахтема Чийгоза, Єлизавета Ясько, Вадима Галайчука.
Влада України активно залучає країни ЄС і Заходу до участі в Кримській платформі з деокупації півострова. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше повідомив, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві у травні 2021 року.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
