Український студент Данило Котенко, який вчиться в університеті канадського Вінніпега, зареєстрував петицію за подання інформації про лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва в Канадському музеї прав людини. Про це у Facebook повідомив співавтор петиції Євген Мартинюк.
«Мустафа Джемілєв, безумовно, є героїчною постаттю не тільки для історії України. За свою безкомпромісну і мирну боротьбу за свободу, справедливість і право свого народу вільно жити в Криму, як частині суверенної України, він заслуговує бути представленим в історії людства поряд із Нельсоном Манделою, Десмондом Туту і Махатмою Ганді», – йдеться у повідомленні.
Студент зазначив, що подання фігури Мустафи Джемілєва в експозиції Канадського музею прав людини буде «надзвичайним визнанням як для всіх громадян України, так і для багатонаціонального народу Криму, який страждає від агресії з боку Росії».
«Це буде важливий крок у напрямку визнання антилюдської діяльності та гібрідноі війни режиму Путіна на Сході України і в Криму», – йдеться в тексті петиції, яку вже підписали понад 420 осіб. Планується зібрати 1 тис. підписів.
Мустафа Джемілєв
Мустафа Джемілєв – лідер кримськотатарського національного руху, дисидент, голова Меджлісу кримськотатарського народу (з 1991 до 2013 року). Був репресований, 15 років відбував термін у радянських таборах і в'язницях. 303 дні голодував в Омській тюрмі. На підтримку Джемілєва виступав російський академік, дисидент Андрій Сахаров, який написав лист генеральному секретареві ООН.
Мустафа Джемілєв зміг повернутися до Криму в 1991 році. Є народним депутатом III-IX скликань Верховної Ради України.
Джемілєв – почесний доктор права Сельджуцького університету (Туреччина), лауреат міжнародної премії ім. Орлика «За демократизацію українського суспільства». Нагороджений медаллю Нансена (ООН), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступенів.
У 2014 році виступив проти російської анексії Криму. Росія порушила проти нього кілька кримінальних справ. У 2016 році Джемілєв був номінований на премію Сахарова.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
