Доступність посилання

ТОП новини

Народи Росії проти «русского міра»


Акція на підтримку башкирської мови. Уфа, 16 вересня 2017 року
Акція на підтримку башкирської мови. Уфа, 16 вересня 2017 року

Поволжя, чи Ідель-Урал – як його називає корінне населення, – один із найбільш готових для виходу з Російської Федерації регіонів. Шість республік: Мордовія, Чувашія, Марій Ел, Татарстан, Удмуртія та Башкортостан – мають серйозний досвід та бажання самостійності. Які шанси, що регіони отримають більше самостійності від Москви? І чим це може допомогти у протистоянні з Росією Україні? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили політолог, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд та директор Татарсько-башкирської служби Радіо Свобода Рім Гільфанов.

– У свідомості багатьох українців, особливо тих, хто дивиться російське телебачення і вірить російським політикам, Росія уявляється як своєрідний моноліт, об’єднаний «скрєпами», православ’ям, російською мовою, Путіним. Ви у своїй статті «Як вийти з Оренбурзького коридору» кажете, що це зовсім не так, і згадуєте про Поволжя, яке відрізняється від «типової Росії». Чому?

Павло Подобєд: Я думаю, що такий світогляд і така ментальна карта є не лише в голові пересічного українця, але й у головах значної кількості громадян Російської Федерації. Навряд чи багато мешканців Москви знають про народ ерзя і тицьнуть пальцем у Республіку Мордовія.

Дуже хотілося б, аби Україна належала до тих держав, які можуть досліджувати, аналізувати й прогнозувати ситуацію на схід від своїх кордонів. Це для нас надзвичайно важливо, зокрема, у контексті сучасної російсько-української війни. Прийти до усвідомлення того, що мир в Україні можливий не в результаті досягнення «шкільного», «різдвяного» чи якогось іншого перемир’я, не від якоїсь дати в календарі, а від того, що Російська Федерація, наш ворог, у сучасному своєму політичному адміністративному форматі перестане існувати як такий геополітичний монстр і гегемон. Тоді буде встановлено мир і безпеку на українських кордонах і відновлено територіальну цілісність нашої держави.

– Тобто ви закликаєте до розвалу Російської Федерації?

Пікет на підтримку башкирської мови. Напис на плакаті: «Хто не має мови – не має Батьківщини». Уфа, листопад 2017 року
Пікет на підтримку башкирської мови. Напис на плакаті: «Хто не має мови – не має Батьківщини». Уфа, листопад 2017 року

Павло Подобєд: Ми не можемо вплинути на ці процеси закликами, вони давно запущені. Сьогодні можна говорити про те, що поточна політика Російської Федерації – це каталізатор цих процесів. Володимир Путін у Йошкар-Олі у липні минулого року заявив, що не можна збиткуватися над російськомовними людьми й змушувати їх вивчати мови якихось «чухонців», грубо кажучи, які навіть є державними у певних національних республіках.

Результатами цих заяв стали масові перевірки російською прокуратурою навчальних закладів у Республіці Татарстан щодо того, чи відповідають навчальні плани федеральним стандартам. Казанські татари почуваються дуже ображеними на Москву й росіян.

– Ви кажете про те, що ключ до вирішення протистояння України з Росією – розвал Російської Федерації у її теперішньому вигляді?

За конституцією Російської Федерації Татарстан, Башкортостан, Чувашія, Марій Ел, Удмуртія, Мордовія – це держави, а не просто автономні області
Павло Подобєд

Павло Подобєд: Я б сказав, що ключ – це суверенізація тих держав, які існують у складі Російської Федерації. Адже це не вигадка чи гарна фраза. За конституцією Російської Федерації Татарстан, Башкортостан, Чувашія, Марій Ел, Удмуртія, Мордовія – це держави, а не просто автономні області, які мають ознаки своєї суверенності й водночас мають серйозні традиції боротьби за свій суверенітет. (Хоча в Конституції Росії слово «республіка» у ст. 5 супроводжується в дужках словом «держава», Конституційний суд Росії не раз встановлював, що ніякого суверенітету республіки у складі Росії не мають і в цьому нічим не відрізняються від інших суб’єктів федерації – ред.)

Ключ до стабільності, до миру у нинішніх відносинах між Росією та Україною – не замирення, не прихід до влади демократів, а суверенізація, насамперед республік Поволжя, вихід яких зі складу Російської Федерації означатиме загибель імперії.

– А чому ви вважаєте, що саме ці республіки, які ви перерахували, – перші кандидати на вихід із Російської Федерації?

Павло Подобєд: Коли говорять про сепаратизм або відцентрові рухи у Російській Федерації, насамперед говорять про Північний Кавказ, згадують дві російсько-чеченські війни. Сам Кремль долучається до того, щоб цей образ сепаратизму, у першу чергу, був пов’язаний із Північним Кавказом, і бажано з такими структурами, як «імарат Кавказ» чи «Кавказька провінція» «Ісламської держави».

Павло Подобєд, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті
Павло Подобєд, історик, співробітник Українського інституту національної пам’яті

– Тому що вони ісламісти?

Павло Подобєд: Саме так. Москва доклала чимало зусиль для того, щоб такі самостійницькі рухи на Північному Кавказі асоціювалися зі структурами, які у всьому світі визнані терористичними. Якщо ми говоримо про «Ісламську державу», то усі розуміють, що це терористична організація. Якщо ми говоримо про «імарат Кавказ», то це організація, значною мірою афілійована у структуру «Аль-Каїди» і дискредитована в очах міжнародної спільноти. І сам проект Північного Кавказу, на мою думку, втратив 2007 року можливість здобути підтримку й прихильність західної спільноти.

2007 року останній президент Чеченської республіки Ічкерія Докку Умаров оголосив про ліквідацію проекту ЧРІ та створення «імарату Кавказ» – федерального утворення, яке бореться за встановлення законів шаріату на землях республік Північного Кавказу. З того моменту, коли змінилася мета й тактика боротьби, коли ідеологія з націоналістичного дискурсу була переспрямована в теологічний дискурс, він став апріорі «нерукопотискальним» на Заході й абсолютно незрозумілим навіть для багатьох мусульманських держав.

Натомість республіки Поволжя значною мірою абсолютно світські, мають симпатиків і на Півдні, і на Заході. Відтак це дійсно найбільш небезпечний концепт і небезпечний сценарій для Москви: здобуття ними незалежності, створення ймовірного конфедеративного утворення і, найголовніше, спільний башкирсько-казахський кордон, який дасть можливість стати цим республікам самостійними не просто де-юре, але й де-факто.

Річниця Конституції Татарстану, 6 листопада 2017 року
Річниця Конституції Татарстану, 6 листопада 2017 року

– Чим українці кращі за росіян, які будують плани розчленування України? Якщо так говорити, то так звана «Новоросія» теж колись була у складі Російської імперії, чому Росія не може претендувати на ці землі, якщо продовжувати таку логіку?

Павло Подобєд: Ми повинні бути націлені на результат, а не зважувати на терезах українсько-російської моральності та ефемерної дружби.

– А результат – це повернення ОРДЛО й Криму?

Немає окремого народу Донеччини, немає окремої луганської мови, але є цілком реальна татарська, башкирська мови
Павло Подобєд

Павло Подобєд: Це демонтаж Російської Федерації. І, на відміну від дій Росії, ми підтримуємо реально існуючі народи й реально існуючі прагнення цих народів. Немає окремого народу Донеччини, немає окремої луганської мови, але є цілком реальна татарська мова, якою спілкується щонайменше п’ять мільйонів громадян Російської Федерації, є реально існуюча башкирська мова.

– Як ви ставитесь до цієї розмови та чи є для неї привід?

Рім Гільфанов: Для мене це цікаво з точки зору, що про проблеми татар, башкирів та інших національних меншин почали говорити десь поза Росією. Це питання порушується в порядку денному, хоча ми, як татарська служба Радіо Свобода, цим займалися з початку відкриття служби 1953 року. І в міру того, як авторитаризм та тоталітаризм Росії підвищується, питання самозбереження, виживання національних меншин у цій величезній країні знову актуальні, як і за радянських часів.

– Щодо служби Ідель.Реалії, яку ви створили як окрему службу Радіо Свобода, для цих республік, про які ми з вами говоримо. Чому це не частина російської служби?

Татари й башкири перебувають усередині цього казана, під високим тиском русифікації, втрачається мова
Рім Гільфанов

Рім Гільфанов: Специфіка в тому, що це суто наш проект, із ідеєю ми прийшли до Татарсько-башкирської служби. Сама служба, коли ще було радіо, вела передачі тільки татарською та башкирською мовами, два рази на тиждень іще кримськотатарською мовою, коли усі ці події у Криму почались.

Але оскільки зараз піднялася велика хвиля русифікації, татари й башкири, які перебувають усередині цього казана, перебувають під високим тиском русифікації, втрачається мова. Молоде покоління вже більш російськомовне, хоча у нього є національна свідомість. Тож ми вирішили, що воно заслуговує на ЗМІ, яке буде російською мовою, але буде говорити про проблеми національних меншин, які живуть разом у цьому регіоні протягом століть.

Вивчення татарської мови в Казані
Вивчення татарської мови в Казані

– Як у республіках Ідель-Уралу населення сприймає події в Україні? Чи не активізуються розмови про самосвідомість через події в Україні?

Рим Гільфанов: Я думаю, що події в Україні впливають на самосвідомість. Успіх України у побудові демократичного суспільства, на відміну від тоталітарного, яке є у Росії, вже покаже народам, що є альтернатива і вона працює. На досвід України у хорошому сенсі татарська інтелігенція дуже сподівається.​

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

  • 16x9 Image

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс у Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – з 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – з січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG